Помилка: Contact form не знайдена.
Аудіофіл-графоман
Команда Era in Ear
Незалежний аудіоексперт
Незалежний аудіофіл
Експерт з Hi-Fi та High-End напрямку
Адміністатор
Аудіофіл
Незалежна аудіоекспертка
Ви не чекали, а я знову до Вас, і знову в мене в чіпких долоньках пара активної акустики від всюдисущих китайців з Edifier сумісно з Філом Джонсом та його Airpulse. Цього разу настав час повідати вам про найменшого, але від того не менш цікавого представника родини активної акустики Edifier Airpusle – модель A80.
Що можна ще додати до двох доволі ємнісних оглядів? Враження. Тому що всій лінійці акустики Airpulse, коли, здавалося б, вже неможливо було б чимось здивувати, все одно вдається. Чи то співвідношення звуку/розміру/ціни, чи то функціоналом, чи то дизайном. Чи то всім одразу.
У випадку з A80 сталося так, що найменша модель показала, ледь не найбільшу концентрацію вражень. Тому що вона змогла здивувати просто по всьому фронту можливих авдіофільських приємностей, які можна отримати від акустичної системи. Звісно, будучи обмеженим в фінансах. Тому що, якщо ваші статки дозволяють, а жаба не сперечається, то можна поринути у дивовижний світ хай-енду за десятки тисяч не гривень. А тим, в кого проблеми з першим чи другим, чи і тим, і іншим, є Edifier з його Airpulse.
До чого це я. До того, що якщо ви зараз шукаєте акустичну систему в районі 500 +/- доларів в ультра-компактному форматі з широкими комутаційними можливостями (підключіть до A80 мережевий приймач, і отримайте відтворення ще й по upnp або chromecast) та схильні до експериментів в майбутньому (роз’єм для підключення сабвуфера на це натякає), то вам точно слід звернути увагу на Airpulse A80.
Пакування стандартне для Airpulse – це велика коробка, не обтяжена кольоровим друком, в якій між пінопластовим “сендвічем” покірно чекають на вас A80. Не самі звісно, а з доволі багатим комплектом поставки. На відміну від старших братів (чи то сестер), коробка тут всього одна. Що в цілому не дивно – вага колонок і їх розмір тут помітно менші.
В комплект поставки входять: документація, набір кабелів, а саме: живлення (використовується роз’єм “вісімка” C7), дві пари RCA (2хRCA-2хRCA та 2хRCAx3.5mm), USB A-B, toslink та з’єднуючий 3-метровий DIN5 кабель – пульт ДК та м’які підставки із поролону. Виробник постарався не забути ні про що.
Якщо мене спитати блондинки чи брюнетки, я відповім, що люблю великі колонки. Ось ці важкі корпуси з товстезного багатошарового МДФ, масив вуферів зі святого паперу, ось це ось все, наше, авдіофільське. Але буде злочином проти правди не погодитися, що я люблю маленькі красиві речі. І ось саме до таких речей я б відніс Edifier Airpulse A80.
Вони випускаються в двох варіантах оздоблення. Під горіх, або “електричний” блакитний. Щодо останнього, то особисто я не знаю, куди цей колір пасує і як взагалі його інтегрувати в житло. Я б його назвав “совєтський кахельний”, але нехай вже лишається “електрік блю”.
А от перший, горіх, то інша справа. Так, це звісно не натуральний шпон, будьмо реалістами. За ці гроші такі дизайнерські рішення коштували б нам занадто багато звуку. Але, на наше щастя, сучасна хімічна промисловість так файно опанувала всілякі полімери, що примудряється з вінілової плівки робити такі декоративно-оздоблювальні матеріали, що, либонь, не сплутаєш з натуральними.
Горіх вписується майже в будь-який інтер’єр, а в моєму випадку вони ідеально пасували вінтажному австро-угорському паркету. Звісно, під сіро-білі сучасні дизайни в стилі модерн вони трохи будуть чужорідним елементом, але на фоні “кахельного блю” всіляко краще.
Я казав про малі красиві речі, то вони дійсно малі, майже крихітні. Дружина, яка спостерігала впродовж кількох тижнів, як я приношу додому дедалі менші і менші колонки, припустила, що наступні можна буде носити прямо на голові замість навушників. Стій, Філе Джонсе, не треба, не роби цього!
Малі, але міцні кабінети (МДФ тут такий самий 18-міліметровий, як і в “соток”) отримали габарити 140х255х238мм та вагу в 4,6 кг кожна. Як бачите, розмістити їх можна буквально будь-де. Аби не сильно близько до стіни, адже фазоінвертор, традиційно, знаходиться з тилу. І він такої ж овальної форми, що також є фірмовою ознакою лінійки Airpulse.
В анфас Edifier Airpulse A80 нічим не відрізняються від A100. Те саме компонування та елементи дизайн-функціоналу – це я про мікродисплей-приймач сигналу від пульта ДК. Фасад прикрашено парою динаміків, які, ясна річ, дещо зменшились. Розмір стрічки в міліметрах виробник ніде не зазначає, але мідвуфер “схуд” до анорексичних 4½ дюймів. Хоча розмір і не головне, але одразу рівень очікувань формується на не дуже високому рівні. Проте, вся лінійка А спроектована таким чином, щоб мінімізувати вплив невеликого розміру мідвуфера на кінцевий результат. Про це ми поговоримо далі.
З урахуванням зменшення кабінетів, складається враження, наче стрічковий випромінювач з “гніздом” рупора та алюміній-магнієвий динамік з каркасом корзини займають майже всю площу фасаду колонок. В цілому це створює дуже лаконічний та ергономічний дизайн.
Всі органи керування та комутації розташовані на тиловій частині активної колонки. Активна – це права від вас колонка. Взагалі, чому було б не додати можливість обирати, яка колонка буде права, а яка ліва? Іноді це було б дуже доречно з урахуванням не завжди ідеального розташування розеток в наших квартирах. А навіть якщо і ідеального. В моїй вітальні було 12 розеток, яких виявилось замало. 12, Карле!
Комутаційні можливості A80 цілковито дублюють A100: це дві пари RCA, toslink, USB-B, вихід на сабвуфер плюс як бонус bluetooth 5.0 з підтримкою тільки aptX. Там же, на задній панелі, знаходиться кнопка живлення, три регулятора – гучності (одночасно він дозволяє перемикати входи), низьких та верхніх частот. Регулювання доступне в межах тих самих +/- 3 дБ. І я у випадку з A80 активно ним користувався. Вгадайте, яку саме ручку і в який саме бік я крутив.
Виробник не надто відвертий щодо ТТХ, але щодо основних він привідкриває завісу таємниці. Потужність вбудованих ШІМ-підсилювачів – так, їх тут теж пара, на кожну із смуг – складає по 10 Вт та по 40 Вт на канал для ВЧ та НЧ-СЧ смуги відповідно. Що доволі немало і більш, ніж достатньо. Навряд комусь спаде на думку поставити A80 на озвучування великого приміщення, погодьтеся. Ще Edifier зазначають співвідношення сигнал-шум – 90 дБ.
Щодо підсилювачів. Система підсилювача потужності A80 використовує два підсилювачі потужності від Texas Instruments TAS5754. Ці чіпи відносяться до рідкісних цифрових чіпів класу D, які відзначаються високою обробкою вхідної частоти дискретизації та продуктивністю. Це важливо для забезпечення низьких рівнів спотворень та шуму. Вхідна частота дискретизації цих чіпів становить до 192 кГц, що гарантує високу якість обробки цифрового сигналу без втрати якості. Несуча ШІМ-частота складає 768 кГц, що вдвічі перевищує звичайну частоту 384 кГц, характерну для традиційних підсилювачів класу D. Це робить TAS5754 більш придатним для досягнення високої чутливості. Крім того, завдяки точному управлінню діапазоном цифрового частотного поділу, один чіп TAS5754 відповідає за налаштування низькочастотного діапазону лівого та правого каналів, в той час як інший чіп TAS5754 відповідає за управління лівим та правим ВЧ каналами. Кожен динамік має свій власний канал посилення з незалежним управлінням, що забезпечує оптимальну роботу всіх компонентів системи.
У цифровому “лайтспоті” A80 знаходиться мультиядерний процесор XU216 з інноваційною архітектурою xCore200 від XMOS. Завдяки потужній обчислювальній продуктивності 16-ядерного ядра, він здатен досягати швидкостей до 2000 млн. операцій на секунду. Паралельна обробка сигналів внутрішньої структури додає йому виняткову ефективність у роботі з аудіо матеріалами високої якості. Швидкість обробки, спільно з подвійним тактовим генератором для відновлення сигналу, успішно усуває потребу в непотрібних перетвореннях між частотами дискретизації, додатково зменшуючи спотворення сигналу.
За прийом аналогового сигналу відповідає пара АЦП від Texas Instruments. За допомогою спеціальних налаштувань для роботи на частоті дискретизації 96 кГц, забезпечується широкий частотний діапазон, аж до 40 кГц. Використання двох аналого-цифрових перетворювачів усуває необхідність напівпровідникових компонентів в сигнальному шляху, таких як аналогові перемикачі, замість яких використовуються реле. Для оптичного входу системи використовуються високопродуктивні цифрові інтерфейсні чіпи від Texas Instruments із максимальною швидкістю дискретизації 216 кГц та мінімальним джиттером. Відновлений цифровий сигнал подається на мультиядерний процесор XMOS для гарантії lossless перенесення цифрового сигналу.
Про особливості динамічного мідвуфера та стрічкового твітера я вже доволі детально розповідав в оглядах A100 та особливо A200. Але для очищення своєї оглядацької совісті (а хіба вона в нас, оглядачів, є? Продали за ніштяки ще в садочку!) пройдусь про це коротенько і тут.
В Edifier Airpulse A80 використовуються стрічкові твітери з міні-рупором, запозичені безпосередньо в моделі A100, які, в свою чергу, є нащадком твітера студійних моніторів під індексом 7001. На відміну від більш поширених купольних твітерів, де купол рухається за допомогою традиційної котушки та двигуна, стрічка утримується у магнітному полі. Стрічка – це надтонка металева діафрагма, вага якої в рази менша за купол, а сама вона має лінійну жорсткість. Таким чином, стрічка рухається рівномірно по всій своїй поверхні і є суперчутливою, а отже, здатна відтворювати найдрібніші музичні деталі. Але не стрічкою єдиною живе A80, як і вся лінійка Airpulse. Стрічковий твітер розташовано в рупорі, який виступає у ролі хвилеводу для поліпшення розподілу звуку та мінімізації впливу реверберації стін.
Ну і довершує все проводка від Transparent. Провідники від цього виробника є візитівкою всієї лінійки Airpulse.
Ні для мене, ні для вас вже не секрет, що Філ Джонс не просто розробив для Edifier красиві колонки, наповнені крутими технологічними рішеннями. Він створив цілу плеяду різних за дизайном, розміром і можливостями колонок, по суті на будь-який смак та гаманець. Але всіх їх об’єднує єдине та непохитне розуміння того, як вони мають звучати, чітке та ясне усвідомлення почерку акустики. При цьому це не є намаганням створити власний, неповторний саунд, ні, Філ Джонс обрав максимально універсальну концепцію, роблячи ставку на нейтральність, технічність, збалансованість мікро- та макродинаміки та не форсовану натуралістичність.
Ваш автор розбещений роками прослуховування Marantz’івського звуку, тому мені іноді бракувало на Airpuls’ах тембральної сатурації та тої патоки, яку так любить додавати техніка японського бренду. Але за час проведений з трьома парами Airpulse це було набагато рідше, ніж я міг собі уявити.
Точність, швидкість та прозорість A80 не сусідує з холодною та відстороненою подачею. Напроти, дещиця тепла, покладена в звук цієї пари робить звучання не стоншеним, а витонченим, не сухим, а помірно сатурованим.
Колонки зроблені майже в ультра-компактному форматі (а який вважати “не майже”?), і вони фізично не в змозі додати маси та тіла звуку, щоб звучати монументально та вагомо. Але вони компенсують це дуже непоганою як для форм фактора сатурацією та щільністю звучання.
З-поміж трьох пар Airpulse A80 очікувано дають меншу панорамність, проте, різниця з A100 мінімальна. Насправді, відчути цю різницю вам дасть хіба що відповідна фонограма, на звичайних поп-записах вам доведеться сильно напружитися, щоб зловити відмінності. A80 впевнено будують середню за розмахом сцену, якій, традиційно, трохи бракує глини. Колонки технічні в тому, що стосується розділення планів та вертикальної локалізації, проте в перспективу вони грають дуже обмежено. Годі і чекати більшого, погодьтеся.
Натомість вони пропонують непогану панораму, причому, якщо перемістити їх з ближнього поля, в так би мовити, середнє, то отримаєте лінійне покращення просторової презентації. Не дивлячись на розміри, A80 показали себе дуже добре ще й поза межами робочого столу.
Маю впевненість, що додати глибини та об’ємності A80 могло би додавання активного сабвуфера. Чому б ні?
“Який бас з 4,5-дюймовими вуферами?” – запитаєте ви. Швидкий, рельєфний та хльосткий. Кінець.
Ні, я був би не я, як би писав так коротко. Про НЧ Airpulse я вже писав чимало, про патерни серії та про особливості подачі. Зокрема про нижні НЧ. Якщо в A200, найстарших Airpulse з тих, що були в мене на огляді, нижній бас цілковито присутній та осяжний, але його кількість дозована, а сама акустика уникає будь-яких приводів зробити явний акцент на цей діапазон, то A80 робить все те саме, але між цими, дуже різними по антропометрії колонками є суттєва відмінність. Як між малюнком та кресленням. Уявіть малюнок будинку олійними фарбами на холсті. Стіни, колони ґанку, дах, цегляну черепиця покрівлі. А тепер уявіть робочі креслення цього будинку. Все те саме, тільки в деталях. Точніше, тільки деталі. Інформації, здається ще більше, і можна отримати повне уявлення про об’єкт.
Проте, від малюнку можна отримати такого роду інформацію, яку не дасть жоден проект або креслення. Емоційний шар інформації. Інформацію на рівні емоції, на рівні реакцій та сприйняття. Ось приблизно так я би описав, чим найменші Airpulse відрізняються від більших, якщо говорити про бас.
Нижні НЧ, звісно, є, але кількість та, головне, вага змусили мене по-справжньому оцінити роботу тембр-блока. Якщо з A100 та A200 я переважно грався ним і забував про нього назавжди, то +/3 дБ тембр-блока A80 стали мені в нагоді. Я майже постійно тримав +2 дБ на НЧ-регуляторі, і саме це додавання здавалось мені достатнім, щоб покращити презентацію і, головне, моє сприйняття її.
Мідбас гарний, на диво як гарний. Він не такий динамічний та драйвовий, як в A200, ясна річ, але тут питання не тільки в дюймах, а й в Ваттах, в A80 менше потужності, ніж в інших АС. Проте, динаміка тримається впевнено на рівні вище середньої. Окресленість та структурованість відмінні, попри зменшення потужності акустика не втратила відчуття контролю нею динаміка. По суті за зменшення потужності та розміру ми заплатили макродинамікою мідбасу та глибиною нижніх НЧ, в більшій мірі за рахунок тактильності цього діапазону. Менше з тим, A80 все ще демонструють гарну динаміку. І це все на тлі традиційно гарної роздільної здатності та чудової роботи з дрібними деталями та чутливими й делікатними деталями в діапазоні.
У композиції чудово прописана ритм-секція. І A80 блискуче передається ритмічний малюнок, забезпечуючи чіткість, непохитність та окресленість звучання. Мід-басові ноти звучать більш впевнено, бас-гітара в верхньому регістрі та нижні тони гітари передані прекрасно. Бас-бочка дещо втрачає в їхньому світлі привабливість, проте басова основа лишається задовільною. Водночас, не маю жодних зауважень до мідбасу.
Середина традиційно є сильною стороною лінійки Airpulse. Причому, особисто мені більше імпонує подача середніх частот саме пари A80 та A100. Вона відрізняється тим, що презентація СЧ відчувається більш лінійно, а самі СЧ є більш збалансовані, ніж в A200, які мають дещо “перчені” ВСЧ.
Натомість, A80 має ретельно пропрацьований СЧ-діапазон від нижньої середини до стику ВСЧ та НВЧ. Звучання по всьому діапазону можна описати як ледь помітно тепле, насичене, та щільне. При цьому A80 – це не трьохсмугова система, описані патерни досягаються за рахунок гарного тембрального насичення, яке в свою чергу має міцне підґрунтя у вигляді звично гарної роздільної здатності Airpulse. Відмінно працююча пара випромінювачів та підсилювачів виконує свою справу – маємо насичені, багаті СЧ без каші та з дуже гарним як для ціни розділенням.
Виділяти окремі частини СЧ не є доцільним, через цільну подачу не тільки з точки зору самою музичної презентації, а й співвідношення та умовної “безшовності” суб-діапазонів. СЧ швидкі, транзієнти відпрацьовуються дуже впневнено і по-дорослому. Окреме питання вага. Насичуючи тембри, A80 дещо більш помірні та обережні з передачею ваги, при цьому розміри образів зберігають та дотримуються певної вертикалі. Тому жодних проблем зі сприйняттям чи ідентифікацією музичних образів.
Це відзначається на певній жанровій обмеженості. Якщо акустична система безумовно відмінно працює на джазі, класичній рок музиці, то у випадку з електронними синтами та важкими під-жанрами відчувається деяка невпевненість та непереконливість. Хоча по відношенню до останніх A80 це компенсують швидкістю та вмінням непогано працювати зі складними фонограмами. Безумовно для важкого металу я би рекомендував A200 чи старші 300ті Airpulse, які мають більш переконливу продуктивність в цьому аспекті. Менше з тим, відверто розчарованим вас A80 теж не залишать. Але ви повинні це мати на увазі при виборі, на що витратити свої гроші, а головне – скільки саме.
Вокал подається із звичною для середини Airpulse манерою. Він не висувається вперед додатково і в цілому на 100% залежить від запису та зведення, але вокал вневнено тримається в площині загальної презентації образів середини. За рахунок чудової чутливості, так би мовити делікатності акустичної системи, яка проявляється в уважності до деталей, A80 не залишать вас байдужим з вокальними стилями. Особливо, з жіночим вокалом. Чоловічі голоси звучать переконливо, проте, бас чи баритон втрачає дещицю харизми з браком ваги та цієї вологої тактильності, що створює супер-реалістичну вокальну презентацію.
Дуже лаконічна версія зізнання Тома Вейтса у любові не тільки до віскі, а й до шоколаду, у виконанні Бет Харт. Тільки вона, її розкішний блюзовий вокал, та рояль. A80 чудово фокусують нашу увагу на вокалі, добре передаючи тональну варіативність та нюанси відтворення, включно з емоційним забарвленням. Рояль тембрально насичений, що дозволяє досягти реалістичної презентації образа в уяві слухача. Як бонус – це “чорний фон”, в якому відтворюється камерна атмосфера та уявний простір.
ВЧ A80 подаються органічно та цільно з серединою. Єдиний стрічковий випромінювач, який працює приблизно від 2,4 кГц забезпечує цілісні, рівні та добре контрольовані ВЧ. Є дуже помітна залежність від того, як розташовані колонки відносно слухача. Тому раджу або розставляти їх на столі таким чином, щоб стрічка “дула” безпосередньо на вас, або ставити на стійки/тумбу так, щоб висота твітерів була на рівні ваших вух. Повірте, різниця варта того, щоб витратити час на це розташування.
ВЧ менше, ніж середніх частот, схильні до проявлення ознак тепла в своєму тюнінгу, більше акцент робиться на швидкість та мікродинаміку. Що би хто не казав, але ШІМ-підсилювачі при належній реалізації можуть забезпечити дуже гарну динаміку.
При цьому характері нижні ВЧ подаються обережно, зазначені швидкість атаки та гарна мікродинаміка в цілому не призводять до “піску” чи складності сприйняття під час тривалих сесій. Щодо обертонів, то не варто очікувати по-справжньому багаті та насичені післязвуччя від АС з цього цінового діапазону, але з ними в A80 в цілому все добре, стрічковий драйвер має дуже широкий діапазон роботи та наднизькі викривлення. Це дозволяє випромінювачам працювати на дуже дальніх ділянках АЧХ, які лежать поза межами сприйняття людського вуха, навіть найчутливішого. Для чистоти роботи АС на таких частотах і стає в нагоді висока несуча частота ШІМ-підсилювачів Airpulse. Це дозволяє “сховати” аліази якнайдалі від наших з вами золотих вух.
A80 чудово справляються з делікатними тарілочками та щіточками на цьому записі. Не втрачається динаміка, попри доволі ліричний та меланхолійний загальний емоційний тон композиції. АС створюють достатньо повітря, яким “окутують” вокал Стейсі Кент. Сам вокал постає перед нами в записі в дещо інтимній манері, і A80 чудово з цим ладнають. Маємо реалістичні “великі образи” та приємне відтворення образів дрібніших, другого плану. Кожен діапазон, кожна складова тембральної вертикалі – на місці.
Найменші Airpulse майже не лишили відчуття компромісу. Принаймні, відчуття значної ціни, яку платиш за такий компактний дизайн на тлі зменшення розмірів мід-вуферів. Виробник при цьому зберіг систему стрічкового драйвера, включно з габаритами. Водночас, розробники спромоглися витримати той тональний баланс, якого було досягнуто в моделі A100, мабуть, найбільш збалансованій в лінійці. Принаймні, серед тих, які я чув. Чи хотів би чогось додати до A80? Так, звісно, мені постійно дещо бракувало басу, але тембр-блок в поєднанні з ШІМ-бі-ампінгом працює так, що цей дефіцит НЧ було перекрито обертанням ручки регулювання віддачі НЧ до +2 дБ.
Я впевнено можу порадити Edifier Airpulse A80 тим, хто шукає звук рівня HiFi – початкового HiFi – в ультра-компактному виконані. Тут вам і максимально скромні розміри, і відсутність додаткового блоку підсилювача, і мінімум дротів. А якщо підчепити до акустики щось на кшталт Google Chromecast, то можна використовувати їх для відтворення по мережі WiFi. Але особисто я на перспективу розглядав би додатково сабвуфер до A80.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Авторизуйтеся для отримання розширених можливостей