Всі автори

Campfire Audio Bonneville. Chromatic stains.

Знайомити людей з компанією Campfire Audio з Портленда коли вони в справі близько 10 років – справа марна. Кожен, хто хоч трохи цікавиться темою аудіо, знає про неї. Від себе ж можу додати, що я з інтересом спостерігав за розвитком фірми і насправді навіть попри те, що я не завжди використовую чи навіть маю їх IEM (от зрадник!) вони залишаються серед моїх улюблених компаній.

По-перше, вони чудово вміють робити упаковку. Це завжди гідна презентація, варта уваги. Досі з теплом згадую коробку першої версії Andromeda.

По-друге, вони абсолютно точно вміють робити звук. Він при цьому досить різний. Як у всіх, є більш вдалі моделі, є менш вдалі, а проте майже завжди вони так чи інакше в топах хоча б в одному з цінових сегментів. Що і забезпечує їм безперервний потік фанатів і паливо для гайп-трейну.

Втім, і цим треба вміти користуватись.

Коли CA анонсували модель Supermoon, я був дуже зацікавлений. Ну бо ж вміють. Але і дещо скептичний. Бо і до них за планарні ІЕМ брались ті, що ніби як теж вміють, але переважно все було компромісне. Та й Кен та компанія (це я не про Барбі. Хоча…) можуть зробити щось відверто смакове і басовите.

Та на ділі виявилось, що ні, змогли, і змогли як слід. І тут моє серце розтануло наскільки, що я не тільки написав огляд, де назвав їх найкращими планарними ІЕМ, але й після років поневірянь по інших каналах таки придбав і ці навушники до своєї колекції. Попри наявність інших, часом помітно дорожчих.

І тут підступні CA взяли і оновили їх! І коли я якось це пережив, виявилось, що і на цьому не все. Це тільки початок. Бо в обстановці суворої секретності Кемпи вирішили, що не дарма ними керує Кен, і треба і собі щось цікаве та яскраве. І, мов грім серед ясного неба, презентували лінійку Chromatic Series. І зробили її максимально кольоровою, як той світ Барбі. Дякувати всім богам, для більш скромних авдіофілів є і чорні версії кожної моделі, та все ж. Supermoon стала лиш першим елементом, до якого додали за класикою чисту арматуру, динами та гібриди. Ponderosa, Cascara та Bonneville відповідно. І для всіх використали підхід Supermoon. Корпуси з акрилу, фейсплейт з полірованої нержавіючої сталі.

І от про останню модель серії, гібридні Bonneville і поговоримо.

Пака та комплектація

Перш за все відмічу, що для нової серії CA відмовились від типового підходу до комплектації, натомість зробивши 2 його версії – essencial та deluxe. Перша – це своєрідний скорочений або ж базовий варіант, що пропонує непоганий підхід для тих, кому потрібен перш за все звук. Але ж це все одно Campfire Audio. Тому навіть так там простіший чохол з сітчатого матеріалу, один фірмовий мішечок для окремого зберігання навушників, один кабель, а також насадки та щіточка.

А от за додаткові 200 доларів чохол вже крутіший, ручної роботи, зі шкіри. І в комплект додадуть ще 2 кабелі та чохольчик з тканини для їх зберігання. Що як на мене також непогано.

CA Bonneville box

До того ж, тепер всі аксесуари підібрані під колір моделі. Для героїв огляду доступний фіолетовий та чорний. Відповідно і аксесуари або фіолетові, або чорні.

В мої руки потрапила Deluxe версія Bonneville. І, передбачувано для компанії, виглядає все справді гарно і якісно. Зовнішня коробка цього разу не має суперобкладинки, а виготовлена зі звичайного картону. Він, в свою чергу, з обох боків пофарбований в колір моделі, а також має дизайн в стилі класичних вінтажних плакатів, тощо. Виглядає оригінально і цікаво.

Щодо решти то все добре і до ладу. Трохи пожурити можна хіба що кабель. Він такий самий, як зараз і використовується в CA, являє собою паралельно розташовані провідники. Фурнітура пластикова, досить компактна, в кольорі моделі. Це невеликий сплітер, прозора стяжка, що фіксує довжину та прямі корпуси конекторів з боку вух та джерела. З боку вух присутні також завушини з термоусадки.  Це достатньо непогано з ергономічної точки зору, хоч і не шедевр, а проте нічого особливого з точки зору звуку. А на кабель модель реагує добре. Тому можливість зекономити 200 доларів на кабелі який варто було б замінити – не те щоб погана ідея.

Серед варіантів, які я пробував з Campfire Audio Bonneville і мені сподобалось – Whiplash TwAu, DHC Clone Fusion та Symbiote Elite 19, PW Audio 1960, Cardas Clear Light, а також недавній хіт Stellar від Era Cables.

Насправді багато залежить від того, чого саме хочеться добитися. Whiplash та Cardas роблять звук більш цілісним, макродинамічним, теплим, емоційним і комфортним. Перший трохи менше, другий – помітніше. 1960 добре доповнює це детальністю та глибиною, роблячи звук більш невимушеним. В той же час Era та DHC недалеко відходять від стокового звучання, додаючи більше прозорості, сцени, деталей, текстур, тощо. При цьому Era ще й помітно бустить бас, що також додає емоцій. DHC працює більш точно та технічно. І якщо Clone Fusion має нотку тепла, то Symbiote можна назвати умовним референсом, що при дуже доброму макро наповнює звук великою кількістю деталей та дає чудовий контроль. Очевидно, що з точки зору якості це один з найкращих кабелів, а проте зважаючи на його ціну, я сумніваюсь що хтось насправді буде розглядати саме таке поєднання.

Таким чином підбір кабеля для моделі буде геть незайвим. А вже на чому зупинитись кожен обирає сам. 

Дизайн і ергономіка

Campfire Audio Bonneville має форму універсальної версії кастомів. З тою лиш поправкою, що це саме Кемпфаєрівська універсальна версія. Хто бачив Супермуни, зрозуміє. Серед їх переваг – трохи глибша ніж зазвичай, посадка, і особисто для мене вона дуже зручна якщо розмір насадки правильно підібрати.

Корпус надрукований на 3D принтері з медичної акрилової смоли, однак звуковод тут не акриловий. Він виготовлений з полірованої нержавійки і має невеличкий виступ для утримання насадки. Особисто у мене проблем з підбором не було. Підійшли наприклад, маленькі Divinus, що мають дещо оливкоподібну форму. З торця звуковод закритий і має 8 отворів – один по центу і 7 трохи менших навколо. Вони рідші, ніж якби там була сіточка, але наскільки це впливає на звук і взагалі чи це не навмисне рішення для тюнінгу, сказати важко.

CA Bonneville

Посадка зручна у Campfire Bonneville, надійна. Відчуваються, що у вусі щось є, але корпуси не заважають і не муляють навіть при тривалому використанні. До того ж, і поправляти їх також не треба.

Зовні знаходиться специфічної форми фейсплейт з полірованої нержавійки. Для кожної моделі нової серії він свій, і тут чимось нагадує латинську літеру J. Можливо, це така заявка на те, що перед нами Джокер як непередбачувана карта в колоді. Присутній невеликий вузенький компенсаційний отвір.

Через наявність останнього звукоізоляція моделі, мабуть, трохи втрачає, а проте для себе я оцінив цей параметр як трохи вище середнього.

Попри те, що Bonneville поєднує такі матеріали як метал та акрилова смола, якість збірки, як завжди, на висоті. Навушники відчуваються цілісними.

Мені особисто фіолетово-рожевий колір моделі не дуже подобається, але загалом люди від нього аж пищать, тож гаразд, нехай буде.

Традиційно для моделі використовуються MMCX конектори високої якості. Фіксація надійна, зручна. Наскільки вони прокручуються – це вже більше залежить від кабеля. Проте з тими, що використовував я, проблем не було.

Технічні особливості Campfire Audio Bonneville

В основі моделі – один динамічний та 3 арматурних випромінювачі. При цьому компанія виготовила власний 10 мм динамік з технологією подвійного магніту Dual Magnet Dynamic Driver (що б це не значило). Заявляється, що ця технологія спрямована на кращу передачу низьких частот. А от для арматурних випромінювачів CA пішли на співпрацю з Knowles, чого раніше не робили. В результаті модель отримала 3 драйвери з подвійною мембраною. Один з них відповідає за середину і ще два – за ВЧ. Фірмовий кросовер Phase Harmony Engineering узгоджує драйвери, дозволяючи кожному з них працювати в оптимальних умовах.

Імпеданс моделі 29 Ом, а SPL 94 дБ. Так, часто останню цифру записують в чутливість, і я сам спершу повівся. Але ні. З деяких пір Campfire Audio міряють не чутливість, а саме SPL – Sound Pressure Level – коефіцієнт звукового тиску. Що це таке розписувати не буду, важливо тут те, що це не чутливість. Тому в 94 дБ взагалі нічого дивного. Багато інших моделей Кемпів мають той же показник. А імпеданс моделі навіть трохи вищий ніж зазвичай.

На практиці це означає, що Campfire Bonneville виглядає як середня, але на ділі виходить скоріше чутливою. Не наскільки як Андромеда абощо, але подекуди незначний шум ловити може. Проте частіше це не буде проблемою. Натомість гарантоване добре поєднання з портативними пристроями типу плеєрів. Щоправда, зі свистками я їх не тестував, але проблем також бути не повинно.

Звук Campfire Audio Bonneville

Якщо вже ми дійшли до сумісності з джерелами, то настав час поговорити і про звук.

Отож, я тестував навушники з рядом пристроїв і не відмітив їх особливої критичності до потужності. Вони лиш потребують джерела, що добре покаже їх переваги. Але загалом модель можна назвати універсальною. Мені сподобалось поєднання з Hiby R6 Pro2. У них є певна спільна кольорова гама, хоч і різні відтінки, а проте я говорю перш за все про звук. Мабуть, якби обирати чудову зв’язку не за всі гроші світу, яка б давала більшість того, на що здатна сучасна аудіофілія, не забуваючи про емоції і не відходячи дуже далеко в смаковий звук, то це саме те. З поправкою на те, що сюди потрібно було б додати кабель, ну і трохи відкоригувати звук підбором амбушур.

Також мені сподобались поєднання, які навряд чи хтось буде використовувати. Зокрема еталонним джерелом для розкриття навушників я вважаю топові плеєри на кшталт LPGT Ti, LP6Ti, тощо. Звісно, вони здатні і на більше, але ми говоримо саме про розкриття навушників. Також чудове поєднання з чорним LPGT. Добре навушники грали з Acoustic Research AR-M2 та ALO CDM з різними лампами. Хоча тут міг бути невеликий шум. Однак він не заважає, та і це вже досить рідкісні станом на зараз пристрої. Та навіть поєднання з стареньким, але цілком кишеньковим Hiby R3 було хорошим як на легку прогулянкову зв’язку.

Відтак підбір джерела скоріше питання смакового поєднання, аніж розкриття, бо з ним проблем найімовірніше, не буде.

Що ж до звуку.    

Коробка обіцяє, що навушники є виразними, точними з акцентом на басові. Ким би я був, аби просто погодився з цим твердженням? Звісно, заперечити тут нема чого, а от додати…

По-перше, на мій слух, модель справді має акцент на НЧ. І то більший, ніж звичайне акуратне підкреслення. Досить помітний такий акцент, я б сказав. Але в межах прийнятного. Тобто він не робить модель явно басхедною. До того ж, це можна компенсувати насадками, добившись того, що акцент буде меншим і може навіть таким, як вам хочеться. Але можна і додати.

Крім того, навушники, звичайно, виразно передають емоції, маючи характерну помірно теплу подачу.

Разом з добре пропрацьованими та дещо пригладженими високими частотами це створює саме той ансамбль – емоційний, а проте збалансований і цілісний звук. Спершу емоції, потім нейтральність.

Досягається це ще й завдяки хорошому макро, а також правильній тілесності та щільності інструментів. Модель має достатню масивність там, де це потрібно, а проте грамотний тюнінг, достатня технічність, точність та хороша для свого цінового діапазону динаміка не дає навушникам скотитись у відвертий жир і замиленість.

 Десь так і досягається цей емоційний, виразний та теплий звук, що справді захоплює.

БАС

Глибокий, акцентований, теплий, але достатньо швидкий. При цьому він динамічний, тож дає вагомий і виразний удар. З хорошою швидкістю, та все ж це не арматурний низ, який багатьом навіть з акцентом не дає достатньо ваги за рахунок швидкості. Тут з контролем проблем нема, але бас такий класично динамічний. Тобто має достатню масу, а також дещо довші затухання. Він деякою мірою розслаблений. Але, звичайно, не маже.

Там де потрібен потужний гуркіт, він справді є. Але звісно в межах необхідного і в межах запису. Таким чином навушники досить добре звучать навіть на важких жанрах. Для чогось дуже технічного я б їх не обрав, але коли мова про гранж, треш, індастріал, пауер, симфонік чи готик і навіть значну частину дезу, блеку, тощо, модель справляється добре.

Якщо ж мова про електроніку чи живі жанри, то це і взагалі можна вважати сильною стороною Campfire Bonneville. Звичайно, за умови що акцентовані теплі НЧ не проблема. Бо тут вони додають необхідної виразності та переконливості, не лише створюючи необхідний фундамент, але й залишаючись помітними впродовж всієї композиції завдяки тому, що динаміка не просто хороша, але й трохи підкреслена завдяки акценту. Та все ж якщо потрібна саме нейтральна подача, як наприклад для класики, то тут я б віддав перевагу іншим навушникам. Хіба що ви не проти саме такої подачі цього жанру. 

При цьому звичайно ж в активі хороша варіативність. Навіть з огляду на те, що нею трохи жертвують для акценту, інструменти діапазону однак є впізнаваними та виразними. Тож там, де це потрібно, модель здатна добре показувати різницю між, наприклад, бітом та живими ударними, тощо. Також добре передаються текстури. Вони не підкреслюються додатковим контрастом, але отримують більше фокусу через згаданий акцент.

І все це доповнюється хорошим контролем та швидкістю. Нехай не феноменальною, але точно хорошою. До того ж, навіть попри акцент, НЧ тут не затьмарюють решту діапазону, що також варто занести в актив моделі.

Підсумовуючи, бас у Campfire Bonneville: акцентований, рельєфний, щільний, теплий і масивний, але завдяки хорошому контролю зберігає необхідний контроль та своє місце в композиції, разом з тим передаючи вагому частину закладених в неї емоцій.

СЕРЕДИНА

З одного боку, вона продовжує тюнінг НЧ, зберігаючи щільність, тепло та цілісність. З іншого боку – тут не лише хороша окресленість. Campfire Bonneville трохи більше акцентуються на технічній складовій. За рахунок цього трохи виразніше передаються текстури інструментів. При цьому взаємодія з рештою діапазону чудова і мабуть, традиційно, наріжним каменем звуку моделі є саме чудова середина. Виразна, переконлива, емоційна, плавна. Звісно, це все ще хороше макро, просто тут подача трохи ближче до умовної нейтральності. До того ж, СЧ мають приємну плавність та текучість, що добре працює як на комфортність звучання, так і на передачу емоцій.

Через тепло та деяку додану вагу нижня середина також має легку вуаль. Це не становить проблем  без порівняння, а проте за наявності моделей, що цього не мають, вуаль помітна. З одного боку це погана новина. З іншого, коли використовувати насадки або кабель, що трохи підсушують, ця проблема успішно нівелюється. Але звичайно разом з тим дещо зменшується вага на нижній середині та на НЧ.

Верхня середина натомість цієї проблеми практично не має. За рахунок цього вокал звучить виразно та переконливо, з достатньою емоційністю та переконливістю. Так навіть трохи підкреслюється контраст між традиційним чоловічим вокалом, що є переважно низьким, даючи йому ще трохи ваги та тіла, і жіночим, що отримує трохи більше прозорості та окресленості.

Тож чином можна говорити про однакову виразність, адже преференції є і там і там.

Разом з тим, Campfire Bonneville є дійсно емоційними. Вони добре передають нюанси композиції, як от тембри, текстури, реверберації, тощо. А проте завдяки цілісності та плавності деталі не вирвані з контексту. Модель менше уваги звертає на дуже дрібні деталі на кшталт дотику пальців до струн, тощо. Такі деталі переважно не несуть якоїсь дуже важливої інформації, але є тими дрібними штрихами, що додають реалізму композиції, створюючи атмосферу.

Але разом з цим також дещо нівелюються і артефакти запису, будь то компресія, зайвий бруд, тощо. Іншими словами, модель стає менш критичною до запису, дозволяючи вигідно виділяти з нього головне.

Крім того завдяки деякій доданій вазі разом з щільністю, тілесністю та хорошому макро модель не звучить занадто прісно. Навпаки, звучання насичене, цікаве, емоційне і сповнене подій.

ВЕРХИ

Вони детальні, швидкі і прозорі, а проте навушники оперують ними акуратно, не роблячи цей діапазон ні занадто різким, ані затонким. Campfire Bonneville загалом не мають дуже виразних верхів, надто на фоні акценту на НЧ. Модель добре передає особливості запису, але не перетягує увагу саме на них.

Іншими словами, я одразу можу відмітити присутню комфортність верхів. Як і їх невелику протяжність. При цьому парадоксально що завдяки наявності чудового когерентного і цілісного тюнінгу (ідеться як про загальну цілісність звучання, так і про зшивку драйверів) невелика протяжність навіть не звертає на себе увагу. Хіба що порівнявши їх з чимось нейтральнішим, можна помітити що Bonneville все ж темнуваті.

Але так чи інакше загальна подача така, що навушники вміють створити свою власну атмосферу. І в неї легко зануритись. Це така собі меломанська подача, що має добру частину аудіофільськості, але добре її маскує. Тож навушникам віриш, навіть розуміючи, що брешуть. Але тут як з хорошим фентезі фільмом. Щоб поринути в історію, треба прийняти умови всесвіту. І коли це одразу заявляється як цілком вигадана історія, сприймається все добре. Тож і тут модель не спрямована бути максимально нейтральною або натуральною. Вона смакова. Але смачна. І я не раз просто насолоджувався музикою, слухаючи її.

При цьому аудіофільська складова, наприклад, швидкість та детальність, тут на хорошому рівні, тож навушники здатні добре передавати текстури, дрібні нюанси запису, тощо, не залишаючи їх поза увагою і створюючи необхідне багатство та різноманіття якісної цікавої композиції. Але і зберігаючи необхідну цілісність та макро.

Разом з тим, не дивлячись на невелику протяжність верхів, навушники здатні на непогану артикуляцію та загалом дають хорошу кількість повітря.

Атаки швидкі, хіба що мають трохи знижену окресленість. Затухання ж виразні, але дещо вкорочені зокрема за рахунок невеликої протяжності ВЧ.

СЦЕНА

Сцена з одного боку не дуже широка, ближче до середньої, але це добре компенсується чудовим розділенням планів, позиціонуванням інструментів, їх взаємодією і, нарешті, глибиною. При цьому краї сцени практично не відчутні і не давлять на слухача.

CA Bonneville

Будується все від середини. Вона тут в центрі уваги, на ній всі софіти. При цьому і решта сцени не виглядає дуже вже темною. Campfire Bonneville не схильні навмисно спрощувати другий план. Але висуває вокаліста/соліста дещо вперед.

Разом з тим, розміри інструментів дещо збільшені. Це створює виразне та насичене звучання з хорошою взаємодією інструментів. Обриси дещо згладжені, а проте як не дивно, достатньо і повітря. Артикуляція – не найсильніша сторона моделі, але вона все ще хороша в межах свого цінового діапазону. Тому немає відчуття закомпресованості та перенасичення.

Сцена має деяку схильність до камерності, і не приховує цього. А проте за рахунок відмінної глибини створюється захопливе та цікаве музичне полотно, що дає необхідну атмосферу.

ПОРІВНЯННЯ

Що стосується порівнянь, я не зможу бути дуже багатослівним, адже маю під рукою лише дві моделі. І одна з них помітно дорожча, тож порівняння не буде чесним. Але воно було ледь не першим, про яке думали всі при анонсі героя огляду.

CA Bonneville vs CA Solaris Stellar Horizon

По-перше, ні, CA не вистрелили собі в ногу. Solaris нової ревізії виглядають значно розкішніше та й звучать, прямо кажучи, якісніше.

При цьому вони мають іншу частотку. Вони все ще смакові, але значно нейтральніші. По-перше, протяжність частот вниз, а особливо вгору значно вища. Навушники здатні добре працювати з широким спектром джерел, але вони на диво дещо тугіші, тож менш схильні збирати шум. Разом з тим, тугими вони точно не є.

По-друге, загальне налаштування разом з більшою нейтральністю має кращий контроль та більше уваги надає передачі текстур, варіативності, та й загалом мікродетальності. Я не можу назвати їх аналітичними, але технічними вони точно є, і їх якість помітно вища на всьому діапазоні.

Більша і сцена. Це стосується як глибини, так і особливо ширини. Краще позиціонування, реалістичніші та окресленіші образи, більше повітря, чудова артикуляція.

Словом, тут є все, чого бракує Bonneville, але все це з іншим налаштуванням звуку. Не так комфортно, менше басу, яскравіше, прозоріше. Все це не дозволяє сприймати старшу модель як однозначний апгрейд.

Bonneville

Таким чином на боці Solaris SH якість, на боці Bonneville – емоції. Звісно що перші якісніші. Але чи робить це Bonneville поганими? Нітрохи. Просто щоб отримати якісніший звук, ніж вони можуть дати, потрібно доплатити.

CA Bonneville vs CA Andromeda Emerald Sea

Чесніше з точки зору ціни порівняння. Але загалом воно також не буде дуже однозначним. Для тих, кому потрібен виразний бас та комфортні верхи, Bonneville будуть незамінними. В той же час Андромеда нейтральніша. Але в порівнянні сприймається більш «серединистою».

Це не монітор, але модель технічніша і її середина замість цілісності і гладкості Bonneville дає більше точності, текстур, але менше тепла. Чи означає це менше емоцій? Кожен визначає для себе сам.

З іншого боку, бас Андро геть не такий вагомий та переконливий. Я не можу назвати їх анемічними, та на фоні Bonneville моделі не вистачає маси на басові та середині. Вони менш вагомі та виразні, натомість нейтральніші, більш окреслені, точні та швидкі.

Високі частоти також цілковита протилежність. Більше повітря та затухань разом з протяжністю в Андро, більш компактна та комфортна частотка Bonneville.

Так само і сцена Campfire Bonneville менша, але більш насичена, камерна і наповнена. Andromeda ж має більше повітря, окресленості, тощо. А проте на фоні героя огляду це може виглядати надміру порожнім.

Таким чином я б не назвав жодну з двох моделей однозначним переможцем. Вони просто дають досить різний звук, щоб обрати одну з них.

ПІДСУМКИ

Campfire Bonneville – майстерний оповідач та вигадливий автор, що здатен завести слухача в неймовірні світи. І якщо спершу увагу привертає його деяка дивакуватість чи упередженість, то згодом все стає на свої місця і це перетворюється в частину шарму моделі. Чи вона смакова? Так, безумовно. Чи є вона від цього гіршою? Нітрохи завдяки своєму шарму, харизмі та здатності передавати емоції.