Всі автори

Campfire Audio Supermoon. Кращі з планарних IEM

Supermoon

html { scroll-behavior: smooth; }

Любов до лімітованих версій – не така погана риса. Надто коли мова йде про компанію, що робить хороші речі ще трохи кращими, або ж тюнінгує їх дещо інакше. Чудовий спосіб не бавитися з фільтрами, модами чайними пакетиками і рештою збочень, які не надто пасуть моделям, що коштують немало. Не багато, оглядаючись на ціни топів ринку, але і немало.

Проте, коли Campfire Audio має понад 10 (а може і 15, як порахувати) версій Andromeda і під десяток Solaris (і їх кількість продовжує рости), то коли вони анонсовують щось нове, ця любов до ліміток грає з ними злий жарт. Все менше людей з ентузіазмом, і все більше з розчаруванням пропускають анонс – мовляв, знову якась Andromeda абощо. Зізнаюсь, я досі люблю Зелену Фею і вважаю її вихід одним з тих переломних моментів, що змінили портативне аудіо. Важко собі уявити іншу наскільки ж популярну модель.

Проте, звісно, ліміток було багато. Тож, мабуть, не буде секретом сказати, що планарів від Кемпів ніхто не чекав. Надто з огляду на те, що вони в наш час гібридів-квадрибридів навіть до цього хайп-трейну не приєднались. Приємно, що при цьому вони пішли своїм шляхом.

Дао

Не те щоб він зовсім новий. Це вже таки трохи торована іншими стежка. Попит на планари був і раніше, а ідея засунути їх в портативні IEM витала в повітрі, здається, ще з того часу, коли HiFiMan приклались до відродження планарів. Тобто – дуже давно.

Як і з будь-чим, ідея потребувала не лише бажання, але і досвіду, і розвитку технологій. Тож своєрідний бум планарних IEMів спостерігався лише кілька років тому. Звісно, одними з перших були Audeze. Проте їх варіант був не зовсім IEM в класичному розумінні слова. Хоча і поставив питання, чи вважати IEM все, що прикручено до звуковода, який потрібно вставляти у вухо. І все ж, їх топи лінійки, iLCD 4 досі багатьма вважаються дуже хорошою моделлю. Наскільки підходить до них сценарій використання та гаманець. Та все ж я не можу вважати їх IEMами в повній мірі. Не в класичному розумінні.

Потім було ще багато чого. Зокрема, спроби від Unique Melody з моделлю ME. 1, AAW з птахом на ймення Nightingale, та все це були дорогі, ба навіть лімітовані моделі.

Масовим продуктом, що відновив любов (до збочень) були Tin Audio P1 та їх продовження. Очевидно, однією з причин популярності став значний демпінг ціни.

Якщо раніше планарні IEMи коштували під тисячу, то після P1 багато китайських фірм почали випускати їх за сотню доларів або близько того. Попутно змагаючись, хто дешевше, звичайно, і хто впре всередину більший драйвер. Тож навіть P2, що були вже по 350 доларів, люди не сприйняли з таким самим ентузіазмом.

Втім, саме моделі Tin Audio, як на мене, добре продемонстрували те, наскільки сирою була ця технологія і короткою ця ковдра. Або є бас, але нема верхів, або навпаки. Не кажучи вже про те, що багато хто починав згадувати, що таке бутерброди в портативі. І все це в 2020 році, коли 2 Вт на канал з пересічного плеєра вже не дивина. А навіть майже добрий день.

І всі ці конструкції мало не за тисячу доларів – для планарів, які, будьмо чесними, були хороші в своєму ціннику 100 доларів, але вище нього не претендували. Навіть зі стаціонарною потужністю, кабелем товщиною з палець і за сприятливої фази місяця. Якщо, звісно, оцінювати звук.

З огляду на все вищесказане, коли я дізнався, що наступною моделлю від американців з Портленда буде саме планар, моє серце кольнуло. Планари я люблю. Давно і майже безнадійно. Бо я не дуже добре дивлюсь на ідею купувати щось через технологію, а не через звук.

Тож, чесно кажучи, я побоювався, аби не вийшли ще одні, що будуть про людське око нормальні, а вночі перетворюватимуться на перевертня, що поглинає вати потужності джерела як не в себе, щоб сяяти в місячному світлі. Суперсмісячному світлі.

Надію вселяла репутація фірми, що віників не в’яже, та ціна понад тисячу доларів. Все ж заявочка на успіх.

І, нехай це буде маленьким спойлером, але в результаті Campfire Audio Supermoon не лише виправдали моє очікування, але і перевершили сподівання. Які, зізнаюсь, трохи попсували деякі попередні моделі компанії. Втім, першим спойлером був сам заголовок, тож тут вже можна.

Паковання та аксесуари

Коли ідеться про моделі Campfire Audio, цей розділ з одного з найменш важливих в огляді перетворюється на один з моїх улюблених. Все тому, що я візуал (ага, аудіофіл-візуал). І часом мені не так приємно слухати чи користуватись, як роздивлятись.

А роздивлятись тут є що.

Як на мене, приклад цих американців – втілення здорового ставлення до пакування. Тобто коробка не надто більша за розміром, ніж це потрібно з практичної точки зору, щоб вмістити в собі аксесуари. Водночас, це не заважає використовувати гарний та якісний картон іншого, ніж коричневий, кольору. І бути гарною.

Ну добре, насправді я вичитав, що матеріал, з якого зроблені коробки називається оргаліт. І являє собою в окремо взятому даному випадку підвид переробленого картону та деревини. Що, по-перше, ще один плюс до екологічності, по-друге, виглядає від того набагато цікавіше за звичайний картон.

Крім того, це не заважає додати до коробки гарну суперобкладинку, або, як було раніше, стильну наклейку. Ніби і нічого аж такого, але на фоні всіх цих пафосно однотипних чорних коробок з сріблясто-золотистим «по-багатому» тисненням у конкурентів коробки Campfire Audio виглядають, як ковток свіжого повітря.

І це при універсальності коробок! Тобто, вони мають форму та розміри, ба навіть матеріали, що будуть спільними для кількох моделей. І все одно це виглядає гарно.

Нагадує подарункову різдвяну чи то новорічну коробочку під ялинкою. І, маю сказати, це той випадок, коли я б від такого подарунка не відмовився.

Для Campfire Supermoon використали схему останніх років. Суперобкладинка, що огортає коробку, і фіксується ззаду спеціальною фірмовою наклейкою. Для фанатів марки, мабуть, як і для мене, перше завдання квесту полягає в тому, щоб розпакувати, не роздерши тут саму сріблясту наклейку з тисненим логотипом.

З зовнішнього боку наклейка з назвою Supermoon та презентацією моделі. Ну, як презентацією. Це логотип місяця у вигляді круга з концентричними колами навколо нього. І вписана всередину назва моделі. Власне, все. Ніяких малюнків навушників чи технологій, візуалізацій, тощо.

Цього разу все в стриманих сірих та чорних кольорах зі стриманими ж простими лініями та формами. Виглядає не брутально, але презентабельно і серйозно, як діловий костюмчик, коли той ідеально пасує.

З внутрішнього боку суперобкладинки нанесений сріблястий логотип з промінчиками. Може мені здається, та лого з промінчиками у Fir Audio виглядає саме як бліда копія CA.

Коробочка також звична. З кольорового оргаліту, що містить малюнок чорних гір та срібних зірок над ними. Відкривається без несподіванок, і всередині по всій площі нас зустрічає чохол. Він досить місткий, шкіряний, з тисненим логотипом і металевою змійкою. Зайве говорити, що вона має приємний хід і видає приємне шурхотіння (як і належить цьому виду рептилій). Язичок на змійці також з логотипом компанії. Увага до деталей проявляється і в таких моментах, і це не може не тішити.

Розмір та конструкція чохла аналогічні CA Solaris. Він стриманого чорного кольору, виконаний бездоганно. Зовні – чорна шкіра, зсередини встелений м’якою синтетичною вовною. Що також вже стало фірмовою рисою чохлів компанії.

Особисто мені такий чохол чи то пак сумка не дуже подобається через свою громіздкість. Однак він справді наймісткіший з наявних в асортименті компанії. Тож, зважаючи на не найменші корпуси та можливе використання з кастомним кабелем, що буде майже напевно товщий за стоковий, мабуть такий вибір чохла є цілком доцільним.

Всередині покупця традиційно чекають самі навушники, кабель та фірмовий мішечок для окремого зберігання. Нехай винайшли останній і не CA, та саме вони зробили цей аксесуар більш зручним, продуманим і врешті запустили на нього своєрідну моду. Справді крута річ, дуже рекомендую. Я використовую такий зі всіма своїми навушниками, коли треба кинути їх в чохол.

В комплекті CA Supermoon таких мішечків традиційно 3 штуки. Крім того, є ще насадки, щіточка для чистки та фірмовий значок.

Кабель стандартний для моделей – Smoky Litz. Традиційно, використовуються коннектори стандарту MMCX, що виконані з берилієвої міді. Вона більш міцна та зносостійка.

Кабель наче і не хапає зірок з неба за звуком, але нетовстий і досить зручний ергономічно. Крім того, я не зустрічав проблем з якістю підключення навіть за всі роки, що кабель використовується з різними моделями. Що явно плюс. Навіть для компанії, що першочергово займалась кабелями.

Словом, за цим пунктом – ніби нічого особливого, але все наскільки добре продумано, що виглядає навіть через роки як зустріч зі старим другом. Отак треба робити паковання навушників!

Дизайн та ергономіка

Корпус моделі скоріше великий. Мабуть, варто згадати, що Campfire Supermoon використовують немалий 14 мм драйвер. Який треба ще неабияк розмістити всередині корпусу.

Щодо форми, то модель презентували як кастоми. При чому, позиціонують її і як аудіофільську, і як монітор для професійних музикантів. Відповідно, на неї є 2 варіанти кастомів – Artist Fit та Audiophile Fit. Мабуть, багато з тих, хто цікавився процесом створення кастомів, знає, що для того, щоб вони були досить зручними та забезпечували потрібне прилягання та звукоізоляцію, потрібно робити зліпок вуха зі спеціальною прикускою, яка дозволяє тримати щелепи не зімкнутими, а трохи привідкритими. Вушний канал трохи розширюється або звужується залежно від положення щелепи. Тож це цілком має сенс. І все ж, цей пункт я залишу як цікаву особливість.

Бо мова піде про універсальну версію, яка у компанії теж є. З приємного – це та сама форма універсальної версії кастомів, що була і раніше. Нагадаю, до того у компанії було 2 моделі – Equinox та Solstice. І там компанія вирішила на основі свого досвіду розробки кастомів зробити універсальний корпус навушників, що був би досить зручним. І, маю сказати, що їм це вдалось. Новинка сідає справді «під кастоми». Тобто дуже зручно, хоча і трохи незвично глибоко. Також нема проблем з підбором насадок, тощо.

Звуковод не металевий, а з того самого матеріалу, що й корпус. Має виражений виступ для утримання насадки. І – що трохи незвично – повністю відкритий, не захищений ні сіточкою, ні чим-небудь подібним.

На зовнішньому боці корпусу, що виконаний з майже непрозорої акрилової смоли припасована металева деталь. Щось на кшталт фейсплейту з полірованої нержавіючої сталі. Якщо подивитись на рендер, втім, він і є фейсплейтом. Саме під ним і знаходиться драйвер.

Цього разу фейсплейт кутастий і має щось схоже на компенсаційний отвір. Хоча я зустрічав думку про те, що це перші планари з герметичною конструкцією. Однак не від представників фірми. Тож ані підтвердити, ані заперечити це не можу. Може то і не компенсаційний отвір, хто зна.

Полірована нервавіюча сталь робить те, що їй і належить – не ржавіє, гарно виглядає і хвацько збирає на себе відбитки пальців та пилинки. Вони непогано відтираються, щоб невдовзі з’явитись там знову.

Корпус, як я вже говорив, непрозорий. Вірніше, частково прозорий він хіба що там, де матеріал найтонший – на носикові. Але роздивитись всередині драйвер – навіть не мрійте. Хоча як візуал я б тільки зрадів, якби CA випустили лімітку моделі в прозорому корпусі. Але ні, нещодавно вони зробили це в білому корпусі.

А ще було кілька моделей, які я бачив з сірим кольором корпусу. Однак мій – чорний. Найкращий з можливих кольорів, за визначенням Генрі Форда.

Технології

Буквально в кількох словах про те, що всередині і як це працює.

Планар – це за своєю суттю динамік. Просто розкатаний рівномірною площиною. Котушка, що проводить струм та викликає рух діафрагми, більш рівномірно розподілена по мембрані. А магніти адаптовані до конфігурації котушки. Це якщо дуже грубо і спрощено. Ну дуже.

В результаті рівномірність руху мембрани досягається не її жорсткістю, а тим, що її рушії (доріжки) розподілені по мембрані більш рівномірно. Відтак її можна зробити ще тоншою і, відповідно, легшою.

Тут товщина складає лише 2 мікрони. А діаметр драйвера 14 мм. Якщо вірити рендерам, то використовується ізодинамічна конструкція (з паралельними групами доріжок) з односторонньою магнітною системою. Це дає змогу зробити драйвер більш легким та компактним. Що, звісно, плюс, враховуючи конструкцію навушників.

Що дає планарний драйвер, в чому його суть і нахіба це все?

По-перше, це цілісний когерентний звук. Якщо ми говоримо про один драйвер для всього діапазону частот, звісно. І той самий стереотипно «планарний» звук, яким його уявляють, коли вживають цей термін.

Тобто цілісний звук, що має при цьому добру детальність та роздільну здатність. Разом з тим, це висока швидкість відгуку та кращі перехідні характеристики. А до того ж, більш чистий звук без спотворень. Це відбувається як раз за рахунок рівномірного руху мембрани по всій площині, а також її практично повній безінерційності (у всякому разі, якщо порівнювати з динаміком).

Але це в теорії, звісно. На практиці велика кількість повнорозмірних планарів (з різними варіаціями драйвера) показує, що приготувати його можна геть по-різному. І як теплий цілісний мало не ламповий звук, і як технічний швидкий монітор. 

Крім того, фірма використовує у виробництві Supermoon високоточні 3D-принтери. Вони друкують акустичну камеру та сам корпус. Точність технології дозволяє добитись ідеальної повторюваності незалежно від форми кастомів.

В той же час, технологія Solid Body передбачає, що конструктивні елементи (наприклад, оформлення драйвера) є єдиним цілим з корпусом. Це дозволяє по-перше, економити простір, по-друге, добитись більшої міцності, і, нарешті, нівелювати можливі вібрації, резонанси, тощо. Все, що рухається всередині навушника – це сама мембрана.

Це якщо коротко, узагальнено і без нудних лекцій.

Звук

Важливіше те, який звук в результаті все це дає.

Перш за все, якщо ви подивитесь на характеристики, можна відмітити там чутливість в 94 дБ при імпедансі 15.5 Ом. Це не так вже багато. І можна було б подумати, що навушники таки стануть тим самим монстром, що жере потужність. Але ні.

Віднедавна (мабуть, від минулого року) CA почали якось трохи дивно знімати заміри, тож десь така сама чутливість, наприклад, вказана у Solaris 2020, які тугими точно не назвати. Навіть якщо не брати до уваги різний імпеданс.

Отож, Campfire Supermoon не є дуже тугими. Тобто вони насправді дуже добре грають практично від будь-якого джерела. Серйозно. Я слухав їх навіть з ноутбуком, і яких-небудь проблем саме з розкриттям помічено не було. Але розумний запас потужності для моделі загалом показаний.

Це дає більше динаміки і створює більш реалістичний, живий і натуральний звук. Тож коли говорити навіть про середньостатистичні плеєри, проблем тут не буде. На моєму LPGT треба було виставляти цілком середньостатистичні для мене 50 пунктів зі 100. Залежно від шумності обстановки іноді можна було додати ще 5 пунктів. І це на низькому підсиленні.

Отож, навушники точно не можна назвати дуже тугими. Більш того, я б сказав, що це одні з найчутливіших планарних IEMів. Вони не ловлять шум звідусюди, але добре поєднуються з джерелами і комфортно почуваються на низькому підсиленні.

Крім того, варто відмітити їх хорошу реакцію на кабель. Сток не є прямо поганим рішенням, але не варто скупитись. Модель адекватно оцінить зусилля з підбору. Я пробував кілька варіантів, і жоден не був марним. Наприклад, DD Air Nyx, Effect Audio Cleopatra та навіть DHC Symbiote Elite 19. Втім, безперечно, варіантів досить багато, тож і щось помітно подешевше теж може непогано підійти.

Залежно від підбору насадок, кабеля та вподобань звук моделі можна відмітити як рівний або ж злегка V-подібний.

Для насадок з широким звуководом, які я використовував як правило, звук по суті рівний. Трохи вужчі давали невеликі акцентики на верхніх частотах та трохи більш виражений бас. Тож кому що до вподоби.

БАС

При цьому мене приємно вразив тюнінг моделі. Її частотна характеристика виконана так, що діапазон частот сприймається (як і має бути) безкінечним як вгору, так і вниз. Більш того, бас не лише присутній традиційним акцентиком на мідбасі. Навпаки, мідбас тут практично рівний, що дуже добре дає помітність суббасові. Його навіть не треба надто підкреслювати – просто не тінити мідбасом. А враховуючи, що самий низ таки трохи підкреслений, це дає звукові необхідну тілесність та масивність, де це необхідно. До того ж, тут в активі дуже крутий контроль. Не лише на суббасові (хоча це важливо) але і вище. Що це значить на практиці?

Дуже детальний і технічний звук з високою варіативністю ударних. Це стосується їх характеру, тембрів, розмірності, методів гри, позиціонування та артикуляції.

Простою мовою, навушники тягнуть тупо все. Я згодовував їм багато всього, що не можуть витягнути помітно більш дорогі моделі, але присоромити модель не змогло ніщо. Натомість Campfire Supermoon приємно здивували. Не те щоб я думав що все буде погано, просто виявилось навіть краще, ніж зазвичай прийнято в цьому ціновому сегменті.

Важливо при цьому, що детальність і точність зовсім не призводить до субтильності ударних. Навпаки, коли цього вимагає запис, то модель дає необхідний панч або стіну звуку, не порушуючи цілісності композиції завдяки згаданій передачі суббасу. Справляючись при цьому зі всім дуже уважно та ретельно, не нівелюючи засоби, якими досягаються емоції, але й уважно передаючи їх. Завдяки прекрасному контролю.

При цьому модель також не дає переваг яким-небудь жанрам. Як і належить, вся справа лише у тому, хто чому віддає перевагу. Коли слухач захоче помітного акценту на бас, то це, звісно, не за адресою. Хоча з масивністю проблем немає – наскільки вона знаходиться в рамках більшу реалістичного та природнього звучання. Просто без додаткових занадто виразних акцентів. Чи є від того модель гіршою? Анітрохи.

Завдяки правильному тюнінгу та високій якості їй дуже добре даються як глибокі суббасові партії, що переважно притаманні електроніці, так і важка технічна заруба.

Не страждає і царина реалізму та натуральності. Джаз, інді чи який-небудь чембер-поп звучать, як то і має бути, проникливо та переконливо. Бас добре передає необхідну текстуру та форму ударів. Тож навушники добре не тільки завантажувати чимось злим, але і смакувати на них приємне мінімалістичне поєднання всього кількох інструментів. Модель передає все необхідне розмаїття технік гри. Кочення палички, удари щіточками чи паличками, розмірність барабанів, позиціонування та інтенсивність ударів, тощо.

А всілякий гіпнотичний фолк з різноманіттям нетипових зазвичай ударних і поготів здатен затягнути в гіпнотичний транс, заради якого, здається, і створена така музика.

Загалом бас покликаний передавати основу запису та мусить бути масивним. І зазвичай це погано поєднується з точністю та швидкістю. Виробники часто жертвують чимось одним на користь іншого. Але не тут. Supermoon можна назвати видатними саме за цим параметром – феноменально органічним поєднанням швидкості і технічності з масою. І все це з достатніми затуханнями та не згладженими атаками (що, втім, стосується всього діапазону частот).

СЕРЕДИНА

Середина передається без виражених акцентів та з хорошим балансом. Ідеться про мікро та макро. Я вже говорив, що планарні драйвери зазвичай прийнято описувати як раз цим поєднанням, і тут воно присутнє в повній мірі. Хоча це прийнято записувати в актив технології, я все ж схиляюсь до того, що це наслідок грамотного кропіткого тюнінгу.

Менше з тим, саме органічним поєднанням детальності з загальним звуком приємно виділяються навушники. Вони дуже детальні і технічні, але як і на НЧ чи ВЧ, так і тут ця точна і акуратна передача нюансів не виливається в препарування композиції. Навушники добре передають тембри та текстури, достатньо уваги приділяючи точності та спираючись на композицію.

Водночас всі деталі та нюанси передаються в загальній цілісній канві. Тож навушники мають необхідну реалістичність, органічність та плавність звуку. Вони досить цілісно передають середину, відводячи солісту чільне місце в композиції, проте не забуваючи про акомпанемент.

До того ж, відсутність явних акцентів дозволяє не лише робити ставку на реалізм та точність (що, безумовно, в активі), але й формує хороший баланс між чоловічим та жіночим вокалом.

Це дуже цінно як в розрізі «справжніх» дуетів, де чоловічий та жіночий вокал мають приблизно однаково важливу функцію та кількість партій, так і з огляду на бек-вокал. Нерідко для жіночих партій він буває чоловічим і навпаки. Зайве говорити, що в ситуації, коли шальки терезів схилені на один бік, це порушує задуманий виконавцем баланс. Проте не тут.

Само собою, гарний баланс автоматично означає, що нічого надмірно не підкреслюється, але водночас це не значить, що чоловіки не мають досить харизми, напору чи тілесності. Коли цього вимагає композиція (і в неї закладені необхідні засоби), слухати виразний, сильний та текстурний чоловічий вокал – саме задоволення. Надто що і до емоцій навушники ставляться дуже уважно, тож в цьому плані Campfire Supermoon точні та реалістичні. Відповідно, немає зайвого драматизму та перегравання, але є харизма. І щоб її передати досить хороших навушників і геть не обов’язково додавати тепло чи акцентувати вокал якось інакше. Все, що потрібно, насправді вже є в композиції.

ВЕРХИ

Трохи акцентовані на противагу ледь помітному акценту на НЧ, проте лише трохи. І наскільки ж трохи пом’якшені. Це дозволяє більш виразно передавати затухання та деталі, але при цьому, по-перше, все ще не надмірно витягує їх наперед, а по-друге, не робить звук занадто різким та жорстким.

Таким чином навушники мають хорошу швидкість та демонструють хорошу роздільну здатність. Гарно відпрацьовують атаки. Але при цьому мають не надмірно вкорочені затухання, як правило притаманні швидким моделям. Тут секрет також в хорошому контролі ВЧ. Звичайно, коли цього не вміє джерело або на записі жах, то врятувати все Supermoon не зможуть. Однак коли все добре, то якісні верхи – явно одна з переваг моделі.

Це означає і гарну шаруватість, що створює необхідну багатомірність, і необхідну протяжність затухань.

КРИТИЧНІСТЬ ДО ЗАПИСУ

Отож, єдине, що можна закинути навушникам – вони все ж буквально трохи причесані на верхах. Втім, тут помітна акуратність та уважність, з якою тюнінгували модель. Тож і тут згаданий момент все одно дуже помірний. Він лише трохи пом’якшує верхи, щоб вони були ледь толерантніші до запису. А також щоб краще милуватись затуханнями. Та все одно це не означає, що навушникам можна згодовувати все що завгодно. Вірніше, можна, але модель так чи інакше не можна назвати вибором ВЧ-фобів. А вже якщо хочеться слухати щось не дуже якісно записане, то навушники трохи пом’якшать цей досвід, та загалом проведуть по всіх артефактах компресії.

СЦЕНА

Це один момент, що може страждати заради технології. Але не тут. Незважаючи на конструкцію та на те, що часто планари мають досить обмежений розмір сцени, тут все справді добре. Без жодних знижок.

Взагалі, якщо говорити про планари загалом, то раніше часто доводилось робити на це знижку. Мовляв, у решти представників технології не краще, тож нехай вже хоч так. Тут – в жодному випадку. Планарні Supermoon не потребують жодної поблажливості до себе, не лише впевнено конкуруючи, але і перевершуючи інші моделі з іншими технологіями.

Але повернемось до сцени.

Впевнено можна сказати, що вона більша за середню як по ширині, так і по глибині. При цьому є уважне ставлення до композиції. Тож навушники добре відтворюють те, що вже є в записі і мова не йде про якусь стандартну будову сцени для всіх композицій.

Компактно записані композиції звучать саме так, харизматично і проникливо. Водночас масштабні полотна, як від них того і очікують, мають потрібний розмах та епічність.

Сцена трохи більша в ширину, ніж в глибину, проте це не дуже помітно і розміри в обох напрямках співмірні, якого-небудь перекосу не помічено.

При цьому модель добре і виразно передає різні нюанси запису як на вокалі, так і на решті діапазону. Розділення інструментів на високому рівні. Солісти і вокал загалом в фокусі уваги (якщо він таким записаний, звичайно), вони не губляться і не виникає питань, чия партія основна, а чия – акомпанемент.

При цьому в наявності хороше пропрацювання, передача образів та артикуляція інструментів і партій. Їх точне позиціонування підтримується правильною розмірністю.  

Таким чином створюється справді багатомірна подача, що добре демонструє як цілісність композиції та її емоції, так і її багатогранність та професіоналізм кожного виконавця.

ВИСНОВКИ

Насправді висновком може бути лише одна фраза, яку я вже виніс в заголовок. Campfire Audio Supermoon по праву можуть вважатися станом на зараз найкращими планарними навушниками. Більш того, це найчутливіші планари, що найкраще поєднуються з абсолютно різними джерелами, будучи при цьому вимогливими до композиції, а не до характеру джерела.

Модель справді дуже вдала за свої гроші і виглядає цілком логічним розвитком найвдалішої послідовності компанії – Andromeda – Solaris. За умови, що вам подобається більш нейтральний, але не нудний звук – однозначно рекомендую до покупки.