Помилка: Contact form не знайдена.
Аудіофіл-графоман
Команда Era in Ear
Незалежний аудіоексперт
Незалежний аудіофіл
Експерт з Hi-Fi та High-End напрямку
Адміністатор
Аудіофіл
Незалежна аудіоекспертка
Так вже сталося, що навушники Noble не надто часті гості якщо не в Україні взагалі, то в моїх вухах точно. Я кілька разів слухав різні їх моделі «не для запису», і всі вони були загалом одного поля ягоди. При цьому ні сама фірма, ні їх маркетингова кампанія не викликала у мене жодних резонансів в душі. А часом і взагалі було відчуття деякої крінжовості. Я розумію, що мабуть, певна міфологія навколо бренду працювала років 10 назад, але зараз це виглядає… Ну, як мінімум, дивно.
Менше з тим, досвід у компанії є, і, оскільки вона досі успішна, я розумію, що напевно, мої враження лишаються досить особистими. Для інших людей це працює.
Я не міг нормально сприймати неймінг компанії і раніше, коли вони загравали з султанами, ханами і рештою правителів, їх інкарнаціями, і дивним поняттям ієрархії, присвоюючи їм певні більш означені імена. Але, схоже, що на Заході і це працює. Цікаво, як воно, бути володарем і повелителем султана чи хана. Може навіть не безіменного, а якогось знаменитого.
Тож, можливо, у Campfire Audio з їх довгими назвами моделей з’явився конкурент, що планує розвинути і свою так, щоб вона не влазила в СЕО і надалі. І ім’я йому – Noble Audio Viking Ragnar. Саме про них і піде мова в сьогоднішньому огляді.
І, перш ніж почати, я хочу висловити подяку власнику навушників, що люб’язно погодився надати мені модель для прослуховування. Чеславе, якщо ти читаєш це, дякую!
Так от, чому так називається модель, я думаю, знають всі. Всі дивились серіал. У всякому разі його початок. Я зазвичай додивляюсь серіали до кінця з надією що може все не так погано, однак тут не зміг себе пересилити і останні сезони просто закинув. Втім, якщо ви це читаєте, отже з оглядом такого не сталось.
Логіка ж неймінгу моделі полягає в тім, що модель Viking вже була. Але то було давно, дорого і важко, тож Noble пішли шляхом UM і вирішили, що є ще драйвери в шеллах. Тільки щоб то все краще продавалося звук треба той самий, цінник трохи урезонити, а шелли подешевше і трохи простіше. Тож для їх розробки запросили ювеліра, ну і зробили корпуси не з дамаської сталі, а зі звичайного анодованого алюмінію. А по шматочку тої самої сталі помістили на фейсплейт.
Хто не знає, що таке та дамаська сталь – це такий багатошаровий матеріал, що історично мав цілком практичну мету і географію (про що і говорить назва – від назви міста на Близькому Сході, столиці сучасної Сирії), однак тут людей цікавить його декоративна складова. І якщо брати її, то завдяки тому, що матеріал складається з тонких пластин сталі, його обробка дає гарний візерунок, дуже схожий на деревину. Але металеву. Ось така магія.
І, маю визнати, це справді виглядає гарно.
Надто що решта корпусу анодована в матовий чорний, і цей контраст теж виглядає гарно. Не наскільки, щоб я розумів, що от вона, робота ювеліра, але ж ніхто не скаже ступінь його залученості.
Як і яка ймовірність того, що дамаська сталь могла потрапити на Північ, на батьківщину того самого вікінга, щоб стати його атрибутом. Проте уявімо, що це справді так, і почнемо спочатку.
Пропустивши опис зовнішньої коробочки, запитаю, чи знайомий хтось з кейсами фірми Nanuk?
Я так. Якщо коротко, це такий конкурент Pelican, але для бідних.
Початково вони пропонували приблизно те саме, але дешевше. Міцні стійкі до ударів кейси з товстого пластику. Водо- та пилонепроникні, все як має бути.
Однак, як правило, вони мають один вагомий мінус. А саме – розмір. Я колись пробував використовувати кілька таких, бо люблю всяке таке.
Однак виявив, що навіть найменші з них більші за, наприклад, відомий Pelican 1010, що став популярним вже давненько, бо його часто і успішно використовували як стоковий чохол різні виробники. Так от, найменший Nanuk більший, а корисний об’єм у нього менший. Ось така біда. Зате він має спеціальні захищені защіпки, які так просто (як у Pelican) не відкриються. Там треба спершу натиснути на запобіжник, і вже тримаючи його, відкривати саму защіпку. Конструкція перевірена і надійна. Тож зараз такі кейси використовують для різноманітної апаратури при активному відпочинку, в подорожах, тощо. Та й імідж дешевої заміни Pelican вже практично в минулому.
До чого я все це? До того, що, десь так само, як і Audeze, Noble вирішила використати як основну коробку такий кейс. І це Nanuk 903. І він має досить значний зовнішній розмір, і навіть ручку для зручного перенесення. Всередині він заповнений поролоном, в акуратних вирізах якого і знаходяться самі навушники з підключеним кабелем і чохол.
Чохол виглядає зовсім не претензійно, таких бачили вже багато в різних фірм. Наприклад, Dunu. Але схоже, що тут його зовнішня частина справді шкіряна. Внутрішня, традиційно, з більш м’якого матеріалу.
Крім нього в комплекті наклейка з логотипом, ґумова стяжка (теж з логотипом) та металева картка з назвою моделі і нанесеними на ній візерунками, що мали б імітувати ту саму дамаську сталь. Не думаю, що було б проблемою покласти в комплект саме її, але тим ексклюзивнішим виходить фейслейт.
На цьому можна вважати комплектацію Noble Audio Viking Ragnar закінченою. Чи достатня вона? Кому як. Мені здалось трохи малувато. Зокрема чохол дещо незадовільний як для такого рівня. Однак це можна списати на придирку. Проте значно компенсує враження кабель. Він справді хорошої якості, як і вимагає статус моделі.
Навушники комплектуються фірмовим кабелем, якому навіть видали ім’я – Magnus. Не знаю, як це співставляється з назвою власне моделі, але як вже є.
Він підходить навушникам перш за все, за дизайном. Кабель такого самого сріблястого кольору, з явно помітними жилками провідника. Щодо матеріалу, то виробник заявляє, що це мідь, графен та сплав мідь/срібло. Судячи з опису, це може бути як гібрид, так і мікс. Але судячи з того, що провідники мають прозору ізоляцію і вони абсолютно однакові, то це все-таки мікс. Що не дивно, враховуючи що такий підхід зараз модний.
Сплетений з 4 провідників. До сплітера звичайний хрестик, вище – спіралька. Товщина не занадто велика, скоріше трохи більше середнього. Помітно, що це не щось благеньке, аби було. Тут досить добре відповідають навушникам і вигляд, і калібр, і ціна. Якщо не помиляюсь, цей кабель виробник оцінив в суму більше 1000 доларів. Разом з тим, завдяки хорошій ергономіці товщина проблем не викликає. Він не тільки добре тримається за вухами завдяки сформованими за замовчуванням завушинам, але й добре носиться.
Ізоляцію можна назвати досить звичайною – в позитивному плані. Тобто, кабель не надто жорсткий, як і переважна більшість хороших зручних дротів зараз. Я б навіть сказав, що він ближче до м’якого. Не зовсім як мотузочка, але близько. Мікрофонного ефекту не помічено, як і схильності до твердіння.
Фурнітура також обрана досить вдало. Вона металева, брендована, в тон за кольором з стильними металевими кільцями, але разом з цим і не занадто масивна, що також вкрай важливо при щоденному використанні.
Вище сплітера є кілечко стяжки. Вона нехай поганенько, але фіксує обрану довжину.
Коннектори з боку навушників – схоже, якесь власне рішення. У всякому разі це не скидається на щось від стандартних навіть іменитих виробників типу Eidolic чи Oyaide. І коннектори, і їх корпуси якісні і викликають довіру. Хоча, тут, як і багато де, конектори на кабелі виготовлені виступаючими, а от сокети на навушниках – в рівень з корпусом. Чому так – схоже, мені ніколи не зрозуміти.
З боку джерела кабель терміновано пентаконом. При чому я говорю не лише про стандарт 4.4. Це той самий оригінальний конектор фірми Pentaconn. І він сам коштує близько $70 на роздрібні ціни.
Тож всякі PW Audio, коли роблять з ним свої кабелі за багато тисяч доларів, навіть соромляться повністю прикривати його термоусадкою. Аби не закрити дорогоцінний напис і лишити його впізнаваним. Мовляв, от які ми круті компоненти використовуємо.
Проте, тут, на щастя, обійшлося без цього. Кабель виготовлений якісно. Немає ніяких зайвих хвостиків з термоусадки, які мали б кричати всім про те, наскільки кабель кастомний і скільки в ньому ручної роботи. Тут рівень фабричного виробництва, без жодних наближень, неточностей, тощо.
Втім, нещодавно на всім відомому закордонному форумі все ж спливла інформація, що виробником може бути все більш відома останнім часом фірма Hakugei. Вірніше, там вона подана більш ультимативно, але вірити в це чи ні, кожен вирішує сам. Як на мене, це можна припустити, порівнявши фурнітуру і знаючи факт партнерства.
Що стосується звуку – порівняно з багатьма іншими варіантами, кабель досить таки яскравий. Тобто практично будь-який інший кабель порівняно з ним давав трохи менш акцентовані та менш тонкі високі і більш масивні низькі, що, правду кажучи, йшло навушникам на користь. Якщо при цьому з рештою діапазону не ставало гірше, звичайно.
Відтак підбір кабеля до навушників, навіть незважаючи на початково хороший варіант, не те щоб марне заняття і рекомендувати його я можу. А от вже в яких цінових межах – тут інше питання, відповісти на яке має майбутній власник, володар і повелитель Noble Audio Viking Ragnar.
Як я вже побіжно говорив, Noble Audio Viking Ragnar виготовлені з анодованого в чорний матовий алюмінію. Їх корпус з внутрішнього боку має специфічний візерунок, з зовнішнього – трохи випуклий фейсплейт з тої самої дамаської сталі. І оскільки така природа матеріалу, то і кожне вухо, і взагалі кожна пара мають свій власний унікальний візерунок. Словом, тим, хто потім впізнає свої навушники на вторинному ринку, може сподобатися.
При цьому самі корпуси більше середнього. Навіть скоріше великуваті. Звуковод, в свою чергу, має правильний кут виводу та невеликий виступ для утримання насадки. Проте через нього, а також через спеціальне матове анодування корпусів діаметр звуковода відчувається дещо завеликим. У всякому разі, більше за стандартний. Хоча сам діаметр сопла, забраного з торця сіточкою, на виході скоріше стандартний. Але одягати насадки може бути важкувато. Втім, залежно від діаметру насадок. Для мене традиційно хорошим варіантом були якісь з недовгим та широким звуководом. Зайве говорити, що тримались вони добре. Але через довжину носика садити їх треба було так, що насадка практично повністю сидить на звуководі.
Всередину корпусу Noble Audio Viking Ragnar запакована трибридна конструкція, тобто три види випромінювачів. Для низьких частот – традиційно, динамік. При чому їх одразу два, діаметр обох 10 мм. Середина і верхи довірені арматурним драйверам виробництва Knowles, а на надвисоких – ще 4 EST (їх часто називають електростатами, але по факту це електрети) виробництва Sonion. Останні запевняють, що це вже друге покоління їх випромінювачів. На що натякає і вдвічі більший діапазон відтворюваних частот – його тут зазначають від 20 Гц до 40 кГц.
Звісно, це все щастя поєднує фірмовий кросовер, і в результаті модель має 17 Ом імпедансу, що не так багато, і 117 дБ чутливості, що не так і мало. Тобто на папері навушники мають бути досить шумними. На практиці – я для інтересу пробував їх підключити до комп’ютера, і чутний шум був. Коли ж мова про сучасні (ну як сучасні – 5річної давності) плеєри, то з ними шуму не було. Приблизно те саме стосується і новіших пристроїв, зараз їх роблять з досить низьким рівнем шуму на виході.
Серед плюсів такого рішення – Noble Audio Viking Ragnar не вимагають від джерела яких-небудь нереальних потужностей, будучи досить чутливою моделлю. Але, звісно, контроль частот, та і, будьмо чесні, якість звуку – це вимога номер один. Навушники можна слухати і з джерелами умовного середнього рівня, але свого повного потенціалу в такому разі вони не продемонструють.
Якщо вже я перейшов до підбору джерел, то час поговорити власне про звук. Модель має явно виражене світле звучання, що може бути тонкуватим та навіть різким – природньо, перш за все це стосується високих частот. Як правило, ці самі електрети готують так, що вони є досить м’якими та не подразнюють слух, проте тут чи то арматура дає своє, чи то тюнінг, але все ж модель частенько підходить до межі. Нечасто її переступаючи, але пробуючи на міцність устої.
Тут саме час сказати, що переважно я люблю нейтральний, ба навіть світлуватий звук. Одними з моїх основних і улюблених навушників є вже старенькі на сьогодні UM Mason 3, що для багатьох вже були світлуватими та дещо легкуватими на низьких частотах. Так от Noble Audio Viking Ragnar – ще один крок вгору, на Північ, до полярного дня, підкресленої детальності та різкості, трохи меншої маси та більш яскравих верхів.
Звичайно, як я вже говорив, цьому здатен зарадити кабель. Адже стоковий є досить світлим, тож навіть моє нейтральне та прозоре срібло порівняно з ним пригладило верхи та добре так додало жирку на низьких частотах. Що, як на мене, плюс.
Проте, ми все ж говоримо про стоковий варіант.
Підібрати насадки, до слова, теж має сенс. Деякі з них також показували не краще поєднання, натомість коли звукоізоляція і посадка хороша, а бас трохи акцентований – тут це те, що треба.
Низькі частоти моделі, як і звуковий почерк загалом, скоріше про технічність. Тобто це те, що найбільше привертає увагу. Нові деталі в знайомих записах – от це можна сказати саме про них.
Отож, бас Noble Audio Viking Ragnar хоч і не рекордно, та все ж досить глибокий. Він добре, але трохи непередбачувано працює з композицією. Тобто час від часу він здатен дивувати басовими партіями там, де їх на інших – будь-яких інших – навушниках так помітно не було. Не те щоб це відбувається постійно, але досить часто. Що для мене не було якоюсь великою проблемою, але несподіванкою – точно. Може навушники і не грають Металіку з басом (я не перевіряв), але часом деякі записи, незалежно від жанру, справді дивують.
Стається це через деякий акцент на нижніх шарах басу. Тож такі сюрпризи завжди дивують тим, наскільки це масивно та монументально звучить. Ну і тим, що бас таки може бути глибоким.
Разом з тим, як я вже говорив, технічність. Навушники грають дуже детально, варіативно і точно. Вони здатні передавати різні за розміром та характером удари. Тож, не дивлячись на те, що модель не схильна робити їх виразнішими, ніж вони є, завдяки прозорості та загалом чесній (за вийнятком акценту на самому низові) подачі, звук здатен показати, що таке швидкість та інформативність.
Тут нема місця зайвій округлості чи розслабленості, кожен удар має хорошу окресленість, чіткість та ледь підкреслену текстуру. Природно, це добре сприяє передачі технічних жанрів та піджанрів. Металу і не тільки. Бо знаєте, є і чистий прог, та і математика або двадцять з лишком субжанрів джазу, що цілком таки передбачають технічну гру ударника чи басиста.
Звісно, коли мова про кач і масу, то тут її може бути малувато. Не те щоб дуже критично, але тримаємо на замітці, що всюдисущого горбика на мідбасі тут як раз немає. Можна, звісно, кабелем і джерелом, але це вже інша розмова.
Таким чином, модель добре передає всі ті нюанси та моменти, що закладені в запис, але все ж трохи по-своєму інтерпретуючи те, що є. При цьому особисто у мене нема відчуття препарування композиції, бо це не специфіка передачі саме басу, це специфіка звучання моделі. Так тут звучить весь частотний діапазон. Детально, виразно, з ухилом в мікроконтраст і навіть трохи сухувато.
Разом з тим, середина не страждає анемічністю. А якщо і страждає, то точно не більше, ніж бас. Варто розуміти, що почерк навушників загалом не передбачає додаткової ваги чи тепла, що робить його з одного боку нейтральним, з іншого – зберігає реалістичність, якщо вона від початку є в записі.
Таким чином, чоловічий та жіночий вокал звучить однаково виразно і переконливо, якщо того вимагає запис, але не занадто напористо і «в обличчя», коли запис того не передбачає. Та сама історія з рештою інструментів. Вони виразні наскільки, наскільки їх зіграли та звели. Бо якщо це акомпанемент, то він важливий, але саме як підтримка основної партії, а не її заміна.
З іншого боку, завдяки технічності подачі моделі і друга гітара, і бек-вокал, і всякі подібні речі, як і техніку гри на інструменті можна розібрати, надто не вдаючись до вислуховування. Навушники не лише не опускають ці моменти, а навіть трохи акцентують.
Крім того, чіткість та окресленість дають швидку та зібрану атаку, але ледь вкорочені затухання. Що, до речі, також притаманно і всьому звучанню. Тож в загальному фронті можна вирізнити окремі інструменти. Це погана новина, коли музиканти не зіграні, і добра, коли все звучить, як треба.
Крім того, це дає відчуття ледь підкресленого контрасту, а також добру артикуляцію та виразність передачі окремих партій. До того ж, таке звучання іде на користь виразності текстур, дещо підкреслюючи їх.
Таким чином, звучання інформативне та виразне, швидке, точне і прозоре, але натомість не додає маси чи тепла.
Отут найпроблематичніше. Передача верхів з одного боку залишається в загальному ключі – швидке точне інформативне звучання, швидкі атаки і трохи вкорочені затухання, скоріше аналітичний і технічний звук.
Однак саме на цій частині діапазону швидкість, окресленість та інформативність звучання більш помітна. Більш того, вона здатна переходити в різкість.
Для мене прослуховування моделі не було травматичним і мені практично ніколи не «пиляло», але зважаючи що я люблю хороші і виразні верхи, легко можу уявити, що комусь навушники можуть бути занадто різкими та занадто яскравими.
Крім того, саме на верхах проявляється ще одна проблема моделі. Це недостатній динамічний діапазон. Розділення планів звісно, є, проте підкреслення деталей з одного боку створює дуже виразну та голографічну картину запису, але з іншого – робить дещо виразнішими другі плани, і в погоні за такою ефектністю вони дещо втрачають своє місце в композиції. Це помітно і на середині, проте меншою мірою. Що ж до верхів – така передача робить звучання дуже насиченим та наповненим звуками, але шляхом їх висування наперед.
Таким чином запис звучить більш цілісно і «однаково», але дещо втрачає в глибині, об’ємі та шаруватості. Тож верхи звучать дещо однаково. Однотипно.
Крім того, така подача призводить до того, що верхи можуть однаково додати і задоволення, коли запис ідеальний, і проблем, коли він ближчий до реальності. Це, напевно, одні з найкритичніших навушників, які мені зустрічалися. Не те щоб більшість моєї фонотеки перетворилась в тру блек, але відсоток таких записів був досить високим. Тож зважаючи що я полюбляю важкі жанри, попри технічність, назвати модель навушниками для металу не можу саме через їх критичність до якості запису. А з якістю запису в цьому жанрі, як відомо, навіть у мейнстрімних команд бувають біди.
Частково вже сказав про це раніше, але додам, що глибина відносно невелика, натомість є достатня ширина. Може не рекордна, але явно більше середньої, і за цим параметром ніколи питань не виникало.
Хіба що те, що сцена тут будується опираючись одразу на всі інструменти. Звичайно, позиціонування по горизонталі досить точне, тож вокаліст переважно в центрі (залежно від запису, очевидно), а всі інші ліворуч та праворуч від нього. Між музикантами досить простору, тож це не маленька сцена десь в прокуреному барі. А навіть коли це саме компактний камерний запис, навушники все одно дають трохи більше простору та повітря. Це дає достатньо простору для взаємодії, але не дуже роздуває сцену по ширині. Все ж навушники значною мірою опираються на запис. Вони мають схильність грати просторо та широко, але все ж без дуже різких змін.
Розподіл планів не дуже виражений. Помітно, що перший план – це перший план, проте він не закриває собою решту композиції, і розвиток партій акомпанементу можна відстежити, він логічний і не переривається, де не має цього робити. З іншого боку, фронтмен, вокаліст чи соліст не має такої повної і беззаперечної влади над слухачем, як буває часто. Бо взагалі кому там треба вокаліст, якщо тут на бас-гітарі Кіану Рівз!
Однак великих проблем тут також нема, навушники просто мають свій характер. І зважаючи на звук деяких попередніх моделей, мені хочеться назвати це фірмовим тюнінгом Noble. А там вже питання смаку. Або він подобається, або ні.
Не можна назвати Noble Ragnar однозначною моделлю. Вони вийшли цікавими і непересічними. Їх важко назвати нейтральними чи неприкрашеними. Навіть навпаки – це приклад того, як дуже швидка та технічна модель не зобов’язана бути лише аналітичним монітором. Вона цілком може бути смаковою і емоційною. Все залежить тільки від того, хто від чого отримує ці емоції. Звісно, доведеться потурбуватися про якісні записи. Напевно, навіть більш якісні, ніж зазвичай. Проте воно того варте. Надто якщо ви шукаєте саме технічну модель.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Авторизуйтеся для отримання розширених можливостей