ВСТУП

Всім нам доводиться робити вибір. Іноді простий та буденний, наприклад, яку піцу замовити, іноді – більш складний та визначний. В аудіо наш шлях також складається з не одного такого роздоріжжя та альтернативи. Одна з них – технологія, завдяки якій ми хочемо “видобувати” звук. Загалом, все зводиться до одного: тим чи іншим чином випромінювач створює коливання повітря, які ми і сприймаємо в результаті як звук. Виключення, звісно, є – кісткова провідність минулоріч потужно увірвалась в наше життя з розкішникими Unique Melody Mest MK II та просто цікавими Mest MK I. Отже, якщо життя привело нас до вибору на користь електростатичного саунду (ми зараз не будемо говорити про переваги та недоліки того чи іншого способу звуковідтворення), то цілком можливо ви забажаєте дійти в цьому прагненні до кінця, подібно до героя Джима Керрі в “Шоу Трумана”. Stax SRM-T8000 – це і буде ваш пункт призначення. Без інших, більш моторошних нюансів, притаманних фільму. 

Насправді, коли бачиш на своєму столі девайс, який своїм виглядом, розмірами та вагою наштовхує на думку, що він цілковито міг би дати тягла не дуже тугим колонкам, то розумієш, що це справжнісінький TOTL. Ну не може 7-кілограмовий монстр від Stax не виправдати сподівань! І це точно – найбільший та найважчий підсилювач для навушників, який в мене був на огляді. Додайте до цього легку брутальність в дусі інтегральників кінця 80-х – початку 90-х, та отримаєте коктейль із шаленої потужності, по-своєму привабливого дизайну та зразкової продуктивності. Ну що ж, спробуємо? 

ПАКУВАННЯ ТА КОМПЛЕКТАЦІЯ

Постачається японський красень у вкрай аскетичному пакуванні – в звичайнісінький коробці з гофрокартону із нанесеною мінімальною поліграфією. Окрім назви та зображення передньої панелі SRM-T8000 тут немає нічого, на чому могло б зупинитися око. 

Всередині також все доволі суворо: сам SRM-T8000 з фіксаторами з пінопласту, документація та кабелі. Їх тут два – кабель живлення та брендований 2*RCA-2*RCA для комутації з джерелом аналогового сигналу. Обидва кабелі виглядають якісними. Комплектація доволі базова, як для підсилювача за 220 тисяч хотілося б додаткових ніштяків – XLR-кабелів, наприклад, чи ще якихось бонусів. З іншого боку, ви купуєте пристрій, який має вбивче виконувати одну функцію (ну, можна сказати, півтори), і він це робить. То чого вам ще треба? Наліпок Hi-Res?

ДИЗАЙН

SRM-T8000 великий. Дійсно великий. 320*103*395 мм – для порівняння мій Marantz, який драйвить пару підлогових колонок, має близькі до нього габарити, а саме 440*105*366 мм. І важчий на 200 грамів – 7,5 кг проти 7,3. Таке точно з собою в дорогу не візьмеш. 

Корпус суцільно алюмінієвий. Зверху та збоку зроблено чимало вентиляційних отворів, і не дарма. Гріється SRM-T8000 капітально. Холодними зимовими руки так і тягнутимуться до нього.

Я вже згадував про кращі взірці дизайну 80-90х років. SRM-T8000 нагадує топові та предтопові (чудовий PMA 920) інтегральні підсилювачі іншої японської марки – Denon. На передній панелі знаходяться органи керування та фірмові роз’єми для підключення навушників. Саме так, роз’єми, їх тут два. Stax SRM-T8000 дозволяє підключити одразу дві пари електростатичних навушників з напругою зміщення 580В. 

В центрі розташований великий регулятор гучності. Він має дворівневу будову, і це не данина баченню дизайнера. Подвійний регулятор дозволяє окремо регулювати рівень гучності лівого та правого гнізда. Дуже класна реалізація ідеї паралельного використання двох пар навушників.

Ліворуч – вже згадані роз’єми та кнопка живлення. Варто відзначити, що після увімкнення підсилювачу необхідно близько 30-40 секунд для прогріву. Чому – розповім далі. 

Праворуч – інші два круглих органи керування. Крайній правий – перемикач входів. При чому, кількість входів на індикації перемикача більша за наявні на протилежній панелі. Але про це теж трохи нижче. Поряд бачимо перемикач керування гучністю. Можна керувати регулятором на самому SRM-T8000 або робити це з джерела, перетворюючи фактично Stax SRM-T8000 на кінцевий підсилювач. Або взагалі можна зам’ютити гучність в нуль.

На задній панелі розташовані роз’єм живлення, 3 входи – 2 RCA та 1 XLR, тобто балансний. Також є паралельний вихід – ви можете під’єднати транзитом через SRM-T8000 інший підсилювач, наприклад, для динам/планарів або взагалі ще один електростатичний “енерджайзер” просто тому що, “чому б ні”? 

Дизайн стриманий, але максимально функціональний. Зокрема, є вибір кольорів – срібло або чорний. Класична опція. Але йому явно місце не на столі. Він органічніше виглядав на стійці серед таких самих прецизійних пристроїв. Така собі “стійка сина маминої подруги”.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ 

Коротко про ТТХ. Stax SRM-T8000 має просто шалену частотну характеристику – від 1 Гц до 115 кГц при похибці +0-3дБ! 1Гц!! 115 кГц!!! “Шоб шо?” Не знаю, але най буде. Принаймні звучить це вражаюче. Рівень гармонійних спотворень – нижче 0,01% на 1 кГц. Максимальний вихідний сигнал 470 Vrms. 

Stax SRM-T8000 – це гібридний підсилювач. Якщо знайти фото його черева, то побачите, що він щільно набитий компонентами, серед яких виділяється величезний подвійний тороїдальний трансформатор, виготовлений на замовлення. З чого починається підсилювач? Правильно, дітки, з живлення. Отже, його треба реалізувати належним чином.

Вхідний каскад побудований на парі ламп 6922. В підсилювачі реалізована вібророзв’язка для ламп та гарне тепло відведення для компонентів. Лампи підібрані в пару, у відповідності до вимірювань. Вихідний же спирається на транзистори, також виготовлені на замовлення. Тобто це повноцінний, стовідсотковий клас А, тому йому і необхідний прогрів при вмиканні – лампи мають прийти до “кондиції”. “Холодна” лампа може здивувати різницею в звучанні проти себе ж на робочих температурах. Така прискіпливість зрозуміла – враховуючи високу потужність, складно отримати абсолютну тишу, не досягнувши абсолюту в компонентній базі. Зрозуміло, що всі елементи екрановані та повністю захищені від наведень.

Отже, я писав про те, що на перемикачі входів їх більше, ніж входів на задній панелі. Але на ній присутня кришка-заглушка з підписом “line 4”. Це місце під додаткову плату розширення, яких, на жаль, поки немає. Але, впевнений, довго чекати не доведеться і Stax презентують найближчим часом цей “аксесуар”. Що він робитиме? Ну, навряд чи, це буде ще один аналоговий вхід, хіба що друга пара XLR. Але мало хто буде готовий віддати чималі гроші за сумнівну перевагу у вигляді ще одного балансного входу. Готовий поставити на те, що японці зроблять ЦАП-плату на основі ES9018 – аналогічний цифро-аналоговий перетворювач вже вельми вдало використано в SRM-D10 та D50. Зрозуміло, що підсилювач такого рівня потребує TOTL-ЦАПа, і вбудована плата на достатньо старому чипі – це не панацея. Але на перший час – цього більш ніж достатньо. Тим більше, внутрішня комутація мала б бути реалізована по балансній схемі, тому, припускаю, що буде пара ЦАПів.

Цікава опція з прицілом на майбутнє. Питання лише ціни. Плюс, якщо японці слідкують за портативом та iBasso зокрема, то мають наштампувати нам трохи плат. І на R2R також, куди ж без мультибіту в 2022 році? 

ЗВУК

Stax SRM-T8000 робить те, що і має робити хай-енд підсилювач від японців. Це Т1000 світу навушникових підсилювачів, незалежно від їх природи. Технічно та компонентно досконале рішення, яке забезпечує користувача тими властивостями, на які він розраховує, інвестуючи 6 тисяч доларів в купівлю підсилювача. 

SRM-T8000 за характером відповідає своїй частотній характеристиці. Він вкрай рівний та збалансований по всьому спектру. Немов Феміда, він не віддає перевагу жодній частині діапазону, відтворюючи рівно те, що має бути з точки зору частотного компонування композиції. 

При цьому сам діапазон, те як він відтворюється, також не змушує сумніватися в достовірності заявлених характеристик. SRM-T8000 підіймає звукову інформацію з самого дна Маріанського жолобу, а верхні частоти простягаються кудись на межі мезосфери. 

І найголовніше це те, що весь цей найширший діапазон відтворено з такою шаленою ретельністю, що інакше як маніакальною її охарактеризувати важко. Кожна деталь виокремлена, окреслена та артикульована в своєму звучанні. Маємо зразкові динамічний діапазон та роздільну здатність. SRM-T8000 за своїм характером нагадує не аудіофільське спорядження, а промисловий вимірювальний пристрій. До біса точний, досконалий та дуже, холєра, дорогий. 

Звісно, така подача не має на меті підкреслити емоційне забарвлення чи драйв композиції. Для поціновувачів цього аспекту аудіофілії така картинка може здаватися нудною. Проте це не зовсім так, насправді. По-перше, SRM-T8000 шалено точно транслює емоції, але не посилює цей сигнал, так би мовити. По-друге, сама трансляція виру звуків та гармонік така, що на виході ми маємо доволі цільну, щільну картину, але без втрати об’єму. Тобто при аналітичності обробки тональної складової на інших шальках терезів звукосприйняття знаходиться відмінна сатурація тембрів, цільність відтворення музичних образів та неперевершена динаміка загалом.

Зазвичай, такі ознаки, як аналітичність та висока роздільна здатність супроводжуються домінуванням мікродинаміки над макро. Маємо інформативність, деталізацію, але брак загальної динаміки, що погано відбивається на тому, наскільки імплікативно сприймається відвторена фонограма. Простіше кажучи, чи можете ви просидіти годинами, прослуховуючи улюблені композиції. SRM-T8000, маючи найвищу роздільну здатність, може здивувати вас соковитим динамічним відтворенням. Про класну динаміку я вже згадував, а щодо “соковитості”, то вона тут досягається вельми приємним та збалансованим насиченням тембрів, пропрацюванням обертонів, а не соковитими та пролонгованими затуханнями. З цим все очікувано – SRM-T8000 звучить шалено швидко, зразково відпрацьовуючи фази атак. Даремно очікувати чогось іншого від стаксівського топу. 

СЦЕНА

Хотів написати, що сцена типова Stax’івська. Але ні. Якщо здійснити пряме порівняння з SRM-D10 або D50, то розумієш, що схожі вони тільки своєю шириною, так би мовити, “панорамністю”. Хоча це не зовсім, можливо, вірне визначення, хоч би і його застосовує сам виробник. Тут ми мали б говорити не про панорамність, а про… тут навіть мені складно одним словом визначати цю характеристику. Stax’івські “енерджайзери”, малюючи широку сцену без надмірного підкреслення глибини, переконливо передають відчуття перебування в концертній залі, при чому, найвищого рівня. Альберт-Холл, Карнегі-Холл, Сіднейська опера, Ковент-Гарден та інші славетні майданчики. Лайви на SRM-T8000 це повноцінне відчуття присутності та спостереження за подією. 

Якщо казати про позиціонування слухача, то це точно не партер, а скоріш перші ряди амфітеатру. В нашому полі зору ВСЯ звукова картина. Стосовно позиціонування самих образів варто відмітити лише те, що воно скоріше лінійне. Тобто жоден не в фокусі апріорі, а позиціонування здійснюється з максимальною безпристрасністю. Натомість підсилювач зразково перемикає фокус уваги на солюючий образ та “тримає в тонусі” другий-третій плани. 

Порівняно з топом, D10 та D50 сприймаються більш плоско. Прецизійні SR-009s одразу підкреслюють цю особливість флагманського підсилювача. Більшу глибину та розділення планів. Та тривимірність, до якої ми звикли на топових не електростатичних сетапах, тут не спостерігається. Немає гіперреалістичної подачі образів з акцентом вертикальних проекцій. Навпаки, фокус на реалізмі сценічного виконання. Точніше, на реалізмі його відтворення. 

Чарівний та бентежний твір Арво Пярта. Трагічна скрипка ніби блукає одиноким світлячком на тлі безмежного космосу. Але цілісності цей масштаб набуває, коли в справу вступає секція струнних. Верхні ноти соло-скрипки найкращим чином демонструють всю велич уявної проекції, яку створює SRM-T8000. Фортепіано в глибині сцени чудовим чином підкреслює ешелонування – увага слухача не загострюється на глибині, але дає чітку картину, сповнену реалізму, максимально близько відтворюючи досвід живого виступу камерного оркестру.

НИЗЬКІ ЧАСТОТИ

З басом все спирається на спроможності самих навушників. Що краще вони можуть відтворити НЧ з точки зору глибини, то краще звучатиме зв’язка з SRM-T8000. Підсилювач відтворює надширокий діапазон, зокрема на нижніх частотах. Вони тут сягають найнижчих щаблів, а прозорість і рівень деталізації по-справжньому вражають навіть бувалих слухачів.

Разом з тим, на фоні цієї глибини та прозорості SRM-T8000 вражає і динамікою, вибуховою та шалено швидкою. Енергоозброєність підсилювача разом з його перехідними процесами може лоскотати ваш слух не вимушеними та “легкими” нотами, а може, ніби Халк, проламати вами підлогу. Бас неймовірно варіативний – підсилювач не змушує композицію звучати на низах якимось певним чином, він бере ідентичність діапазону, його риси та ознаки, і будує перед нами їх детальну та розгорнуту тривимірну проекцію. Про рівність діапазону та відсутність забарвлення та акцентів і годі й казати. Stax SRM-T8000 настільки тонально нейтральний та не забарвлений, наскільки це можливо взагалі.

Але не це, не нейтральність, є тим, що я найбільш ціную в SRM-T8000, а ось цю реалістичність у відтворенні фізики звуку. Як окремих музичних образів, простіше кажучи, інструментів, так і явищ, які супроводжуються розповсюдженням звукових хвиль. 

Тут я як раз хотів загострити увагу на фонових ефектах в записі. Маємо дощ та грозу, десь у віддаленні, але, завдяки SRM-T8000, дуже реалістично відтворену. Навіть ледве чутна, гроза відіграється з достовірною передачею потужності, звук тихий, але відчуваєш всю його міць. Також зверну увагу на характерно записаний для Guns n’ Roses бас. Один мій товариш якось поскаржився, що чи то його навушники не можуть його відтворити, чи його там просто немає. SRM-T8000 з SR-009s грає прозоро та в подробицях навіть таким дивним чином зведений матеріал. При цьому мова не йде про якісь особливості подачі. А про скажені чутливість та прозорість. Навіть на фоні чарівної гітари Cлеша партія басу не губиться. 

Red Snapper – надійний постачальник потужних ритм-партій та шикарно записаних басових ліній. І цей випадок не виключення. Поєднання синтезованого саунду з класичними інструментами доволі вибагливе до сетапу. Треба забезпечити масу та глибину для синтетики та пропрацювання тембрів із забезпеченням їх натурального звучання. На Loveboat це присутнє в повній мірі. Динамічна композиція не втрачає і крихкти енергетики, при цьому немає в звуці ані надмірної густини, ані згладженості. 

СЕРЕДНІ ЧАСТОТИ

Відповідно і тут маємо аналогічну ситуацію. Не гіпертрофірована, реалістична картина з натуральним відображенням образів та без тонального забарвлення. Можна було б відмітити підкреслення мікроконтрастів, але тут це здійснюється ненавмисно, а як наслідок найвищого рівня роздільної здатності. 

Щодо цього то, не дивлячись на таку розкішну мікродинаміку, підсилювач не схильний до піску та скла. “Розсип” основного тону здійснюється чарівно контрольовано та спрямовано, без відчуття цих мікроартефактів. Звісно, STM-T8000 вкрай вибагливий та не приховує в записі нічого. Інша справа, що завдяки рівній та розсудливій подачі, він не кидає нам в обличчя проблеми запису, а просто прибирає всю ретуш та тонування. 

Завдяки цьому ми маємо динамічні та щільні НСЧ. Вони не акцентовані та не мають якоїсь додаткової енергійності. Тут енергійність звучання є в принципі рисою “енерджайзера”. Окрім того, маємо і прозорі, кришталево чисті ВСЧ, з дуже обережною подачею. У парі з SR-009s це перетворюється в м’яке, але деталізоване, артикульоване, але не гостре, звучання. Найвищий рівень інформативності в поєднанні з шаленим комфортом. Навіть на доволі яскравих мастерах, де будь-які інші не занадто теплі та вельми прозорі навушники можуть робити вам нерви, не відчуваєш дискомфорту, проте, отримуєш повне уявлення про особливості, так би мовити, зведення. 

Вокал шикарно окреслений, але скоріш як частина панно, але не як окремий елемент, виведений на власну площину. Про передачу тембрів і годі казати. З урахуванням рівня деталізація та чутливості маємо нашаровані СЧ загалом та тембрально сатурований вокал. SRM-T8000 найкращим чином передає як особливості виконання, так і емоційну складову, додатково не посилюючи її ані позиціонуванням вокаліста, ані акцентом на зоні презенсу. 

Тут міг бути і вже згаданий Civil War, але довелося поступитися іншій легендарній постаті в світі гітари. Майже сира, електрична, не за принципом роботи, а за характером, гітара Гілмора звучить, балансуючи між агресією та повітряною легкістю Гілморівського саунду. Звук настільки живий та пульсуючий, наскільки рельєфний та шерехатий. В мене є підбірка Guitar Heroes – здебільшого гітарний рок 70-80-х років – це просто збірка кайфу, якщо слухати її на Stax’ах. 

ВЕРХНІ ЧАСТОТИ

Верх Stax SRM-T8000 подає підкреслено натурально. Це стосується як презентації образів, так і роботи із затуханнями. Дальні ВЧ SRM-T8000 це окремий вид прекрасного. І мова тут не про надкрасиві затухання та гіпертрофовану протяжність. Як ви вже зрозуміли, швидкість – це генетична риса електростатів як таких. Топи тут точно не виключення, проте ця швидкість дозволяє забезпечити достовірність ВЧ в зоні парціальних тонів. Затухання не є рекордними, однак рівень нашарування відповідає статусу флагмана. Це досягається прозорістю та чутливістю і, відповідно, дуже обережним підходом до відтворення найдрібніших деталей. 

ВЧ створюють прекрасний об’єм та наповнюють повітрям запис, але, знов таки, все це робиться під егідою стриманості та достатності. В звучанні SRM-T8000 немає нічого зайвого та ніщо не є занадто. Той випадок, коли не можеш багато розповісти про окремий діапазон через те, що він не має характерних ознак. Це – вірна ознака топ-класу. 

Швидкість та сповнення деталями мене постійно наштовхує на згадки про великий адронний колайдер. Здається, що ось ще трішки, і ці неймовірно заряджені частинки зіштовхнуться та призведуть до утворення чорних дір. Але чорний тут хіба що фон.

SRM-T8000 витискає максимум з перкусій в цьому треці. “Мідь” дедалі більше піднімається на дальньому краю сцени і під кінець композиції створює потужний фон, проте, цей фон створено не грубими мазками, кожен удар, кожне післязвуччя, як тонка риска, як чітка лінія. Візуалізація просто розкішна. Окрім того, обертони в цілому подані найвиразнішим чином. Нашарування дивовижні, але при цьому зберігається відчуття достовірності. 

ВИСНОВКИ

Ось і дісталися ми фіналу стаксівського циклу. Розпочавши з середини модельного ряду, непомітно для себе перейшли до самого-самого топу, який, трясця, не розчарував. З особливостями, які, можливо, не всіх влаштують, якщо говорити в цілому про пару підсилювач+навушники, але з рівнем відтворення записів, який жоден аудіофіл не зможе не визнати винятковими.

Вражаючи з першого погляду, Stax SRM-T8000 продовжує робити з вами те саме з перших нот. Грубий, ледь не промисловий на вигляд, як потужна динаміка та блискавичну швидкість, так і витонченість одночасно, увага до деталей, яка межує з маніакальністю, та космічний рівень інформативності. Це не просто коробка, яка “вдуває” струм у ваші навушники. Це пристрій, що відтворює саму суть. І згадка про колайдер тут не для червоного слівця. Таке відчуття, що цей велетень прибув до мене просто з ЦЕРНу.