Незалежний аудіоексперт
Аудіофіл-графоман
Команда Era in Ear
Незалежний аудіофіл
Експерт з Hi-Fi та High-End напрямку
Адміністатор
Незалежна аудіоекспертка
Аудіофіл
Так вже повелось, що авдіофіл має страждати. Не знаю, хто і коли дійшов цього висновку та закарбував його в нашій з вами свідомості, але так вже повелось. І авдіофіл дійсно страждає: ось цей весь, так би мовити, клопіт з дротами, прослуховуванням прошивок, ремастерів, пошуку ідеальних поєднань між джерелом та навушниками. Я тут навіть не хочу торкатися теми “великого” аудіо, де ще більше факторів, як то розташування в просторі, оздоблення кімнати або кімната як така. А що, якщо я скажу, що це не зовсім так? Точніше, не завжди так. Тому що WiiM Amp — це точно не про страждання.
Побудова свого першого стереосетапу це завжди компроміс та пошук, особливо якщо ще “кошторис” обмежений, а придбати треба все: і акустику, і підсилювач, кабелі, джерело тощо. Добре, якщо для старту є хоча б щось з переліченого, але, як правило, треба все й одразу. Бо придбані на весь бюджет колонки самі по собі не заспівають, а дроти, які купили на останню грошву в найближчому будівельному гіпермаркеті, можуть зіпсувати все враження навіть від добре підібраної пари підсилювач-колонки.
Найчастіше більша частина бюджету витрачається на акустику, що в принципі вірно. І коли лишаються умовні 300-400 доларів на підсилювач, для вас відкривається чарівний світ бюджетного хай-фаю та барахолки. Якби Данте був авдіофілом наших днів, то він би зобразив свої дев’ять кіл пекла таким чином, що на останньому колі знаходились продавці з olx, які впарювали вам тру-підсилювачі золотої доби стерео. Ну а чого? Велика коробка, з ручками-перемикачами, можливо, навіть зі стрілочками, а важить скільки! І проти цього “новодєл”, переважно азійської збірки, легкий та без душі. Тьфу.
Якщо серйозно, то “бренди” дають величезний вибір у бюджетному сегменті, який легко може вас заплутати. А зараз вже і китайці, як от Topping, наприклад, пропонують гарні рішення. Вибір стає дедалі складніший — це з одного боку, а з іншого, коли “бренди” підпирають китайські виробники, тим більше вже з не абияким досвідом, то це тільки спонукає до конкуренції, що нам на користь.
Але зараз мова не про Китай, “бренди” або вінтаж. WiiM Amp наче створений спеціально для авдіофіла, з не обтяженими кишенями. Тому що він пропонує цілком достатню потужність, неймовірний функціонал, який закриває всі питання початківця у стерео, коштує як комплект непоганих акустичних кабелів і, як бонус, походить зі Сполучених Штатів. В його зовнішності навіть проглядається щось від Apple. І зібраний також в Піднебесній. Хоча хіба це зараз на щось впливає?
Коли я казав про Apple, я не жартував. Коробка WiiM Amp подібна до коробки MacBook. Це доволі великий короб із білого крейдованого картону. На матовій кришці зображено сам Wiim Amp, а також зазначені основні фічі: бездротові інтерфейси, підтримка Alexa, стрімінгових сервісів, мультирум тощо. Що подобається, на зворотному боці зображено комплект постачання.
В коробці все теж мінімалістично та логічно: по центру у паперовому ложементі знаходиться загорнутий у напівпрозору матову плівку WiiM Amp, по боках дві коробки з аксесуарами. А от тут зупинюсь детальніше, адже виробник виказав справжню турботу і поклав усе, що буде потрібно новачку. Звісно, авдіофіл з досвідом напевне має все, що йому буде потрібно, але для новачка це знахідка. Виробник поклав: пульт дистанційного керування, кабель живлення, RCA-RCA кабель, toslink-кабель, HDMI-кабель та документацію. Ще б пару ААА-батарейок, але то вже було б занадто.
Кабелі якісні, але без витребеньок. Пульт приємний, невеликого розміру, легкий, бо пластиковий. Метал або навіть дерево — це вже для в рази дорожчої апаратури. Мій M6SI, на жаль, комплектувався пультом ще з першого покоління M6. Тому цей пульт можу тільки похвалити. До того ж він має мікрофон. Так, тут передбачено голосове керування та інтеграцію з Alexa, а також Siri та іншими голосовими сервісами.
До того ж керувати можна зі смартфона за допомогою фірмового додатка WiiM Home. Про додаток я розповім окремо, адже він заслуговує отримати належну кількість уваги.
Порівняння з “яблуками” доречно не тільки в контексті коробки, а й зовнішнього вигляду самого WiiM Amp. Якщо кинути швидко оком на підсилювач, то може здатися, що перед вами MacMini. WiiM Amp являє собою невелику алюмінієву коробочку зі скругленими кутами, розміром 190х190х63 мм і вагою близько 1,9 кг. Він неймовірно компактний та акуратний. Просто створений для сучасного житла і для випадку, коли простір дійсно важливий. В мене він легко розмістився на полиці, на якій стоїть ТВ, причому 63 мм висоти дозволили стати між полицею та панеллю ТВ. Ідеально.
WiiM Amp має дві опції кольору: темний сірий типу gun metal та сріблястий металік. Мені на огляд дістався темний. В принципі цих двох кольорів стане достатньо для адекватної інтеграції в домашній інтер’єр. А кому не підійдуть ці два кольори, то… він такий малий, що його легко можна сховати.
На верхній кришці зображено лого WiiM і більш нічого. Передня панель має декоративну смугу вище якої розміщені світлові індикатори. Один сигналізує статус живлення та входу, другий індикатор — це група світлодіодів, які відображають рівень гучності. Єдиний орган керування — круглий регулятор гучності — розміщений праворуч. Регулятор також виконує функцію кнопки, може керувати відтворенням та перемикає WiiM Amp у режим підключення до локальної мережі.
На задній панелі маємо рясно розміщені інтерфейси підключення. Роз’єм “вісімка” для живлення, порти ethernet, USB-A для підключення носіїв, оптичний та HDMI-ARC входи, аналоговий вхід на RCA, вихід на сабвуфер та клеми для підключення акустики. Клеми дозволяють використовувати як “банани”, так і лопатки або взагалі голі дроти. Клеми, звісно, не кошерні, але й цілком не соромні.
Мені дизайн WiiM Amp сподобався. Важко не сподобатися, якщо ти надихаєшся зрозуміло ким і чим. Єдине, я б позбувся тої смуги. А враховуючи ще й стрімінговий функціонал, у наступної версії WiiM Amp волів би бачити ще й дисплей.
Коротко про головне. Такий розмір та вага є наслідком побудови тракту WiiM Amp на модулях в класі D. Це розумний компроміс, який дозволив забезпечити компактні габарити, високу ефективність підсилення та, як наслідок, мале виділення тепла. WiiM Amp дійсно має незначний нагрів верхньої кришки. Підсилювач побудованих на модулі TPA3255. Так, це не популярні IcePower чи Hypex, які, щоправда, можна зустріти у дорожчих пристроях, але ця плата має чудові характеристики (і, до речі, потребує 50V DC живлення) і наднизькі спотворення до 100 Вт потужності. Сама плата дає до 600 Вт на виході в монорежимі або 300 Вт на канал в стерео.
WiiM Amp обмежує TPA3255 “щадними” 60 Вт на 8 Ом та 120 Вт на 4 Ом. Тут оптимізму додає подвоєння потужності при падінні опору, як то і має бути. При цьому підсилювач забезпечує співвідношення сигнал-шум на рівні 98 дБ, а коефіцієнт спотворень на рівні 0,0025%. В якості ЦАПу використовується старий добрий ES9018K2M. Так, це він, на якому 6-7 років тому робили безліч плеєрів та стаціонарних ЦАПів. В мене на ньому був Nuprime uDSD, і звучав він з лінійного виходу дуже непогано. Вбудований ЦАП підтримує сигнал до PCM 24 bit 192 kHz. Але тут я наголошу, що на аналоговому вході працює АЦП, який конвертує сигнал в ті самі PCM 24/192.
Окрім bluetooth 5.1, який також може передавати сигнал на bluetooth-АС чи навушники, WiiM Amp має 5 ГГц wifi для використання в бездротових мережах як стрімера. Причому, це не просто ендпоінт для chromecast, airplay 2 чи UPnP. Він має функціонал повноцінного стрімера. Тут доречний досвід WiiM з іншими своїми пристроями. Виробник має відточену мережеву платформу, яка несе в собі багатий функціонал, працює стабільно та має добре організований UI. Завдяки цьому WiiM Amp ще і є мультирум рішенням.
До речі, WiiM Amp має Roon сертифікацію. Щоправда, я не до кінця впевнений, що категорія користувачів WiiM Amp підпадає під цільову аудиторію підписників сервісу Roon. Але цей функціонал вже доступний, сертифікацію вже було пройдено.
Wiim Amp підтримує роботу з мережевими файловими сховищами, з низкою Інтернет-радіостанцій, а також зі стрімінговими сервісами, такими як: Qobuz, Spotify, Tidal, Amazon Music, Deezer. YM та AM я не побачив у переліку, але ніщо вам не заважає використати один з доступних бездротових протоколів для передачі потоку на WiiM.
Чим багатше функціонал пристрою, тим є більше вимог до стабільності та зручності фірмового застосунку. Погодьтеся, якщо весь цей набір можливостей “запакувати” у кривий додаток з незручним та нелогічним UI, який буде постійно вилітати та губити з’єднання, то це вб’є всі принади цього функціоналу.
Додаток WIiM Home не з таких. Стабільний, зручний, дає змогу до керування пристроєм. І я хотів би розглянути додаткові можливості WiiM Amp саме в контексті додатка.
По-перше, щоб перемикати входи застосунок в принципі й не потрібен. Якщо ви лишили увімкненою функцію розпізнавання сигналу, WiiM Amp буде автоматично вмикати потрібний вхід. Я підключав до підсилювача ТВ по HDMI-ARC, ЦАП по RCA стрімінги та NAS по wifi, а також під час другої частини прослуховувань DX220MAX по toslink. І кожного разу при активації певного джерела, WiiM десь за 1-2 секунди перемикав вхід. Дуже зручно. Взагалі, найбільш яскраві враження від користування WiiM Amp отримала.. моя дружина. Бо WiiM дав їй можливість запустити відтворення одним кліком в додатку Spotify.
Як це відбувається на моєму основному сетапі: увімкни підсилювач, увімкни потрібний вхід, зайди у вебінтерфейс “бігля”, вибери там Spotify Connect, обери “бігля” в Spotify. А якщо “бігль” завис.. Треба перезавантажити його вручну, а іноді ще й з натисканням кнопки на платі. Тепер ви відчули всі можливі сенси фрази про страждання авдіофіла? Тому не дивно, чому WiiM Amp так їй сподобався.
Друга вкладка UI додатку містить всі підключенні девайси для керування безпосередньо ними та мультирумом. Тут можна керувати гучністю без пульта ДК, а також отримати повний контроль над Wiim Amp. Можна перейменувати пристрій, отримати детальну інформацію про пристрій, в тому числі перезавантажити та зробити скидання до заводських налаштувань, встановити будильник (я прокидався на роботу під Let’s dance Боуі), створити пресети налаштувань для зручного перемикання між різними користувачами чи сценаріями, наприклад, мати різні параметри для сабвуфера в різний час доби.
Звукові налаштування не менш багаті. Вбудований параметричний еквалайзер просто розкішний. Тим більше можна налаштувати його під кожний окремий вхід. Є опція корекції під кімнату. Цікава, але я не став нею користуватися. Кілька прогонів замірів наштовхнули ПЗ WiiM до думки, що треба прибрати бас та зробити вокал тонкішим, висунувши його до того ж вперед. Таке собі. До речі, параметри корекції можна також налаштовувати, як от частоти впливу та силу корекції в дБ. Най буде.
В загальних аудіоналаштуваннях можна обмежити рівень гучності, обрати режим роботи каналів, налаштувати баланс цих каналів. Пристрій підтримує сабвуфер. ПЗ дає змогу налаштувати частоту зрізу, рівень компенсації сабвуфера, фазу, а також синхронізацію акустики та сабвуфера коштом корекції затримки.
Додатково можна налаштувати світлову індикацію, обрати мову для Alexa та вимкнути Chromecast. Застосунок надзвичайно зручний та всеохопний. Такі речі роблять різницю, погодьтеся. Я розумію, що це коштує грошей і що це займає суттєву частку у вартості пристрою, але за комфорт треба платити.
Якщо чесно, я трохи боявся, що клас D та не така, щоб велика потужність стикнеться з нездоланою перешкодою у вигляді Dali Rubicon 6. 4 Ом, дещо вибагливі колонки з нестандартною конфігурацією смуг 2 1/2 + 1/2 (“два з половиною плюс половина” означає, що два вуфери грають дещо різні діапазони, а для дальніх ВЧ є додатковий стрічковий випромінювач). В моєму сетапі за підсилення відповідає класичний підсилювач в класі AB, який має декларовані 400 Вт на 4 Ом. Ще раз – Ч_О_Т_И_Р_И_С_Т_А Ватт. А тут 120 в класі D. Погодьтеся, мої побоювання мали підстави. Тому одразу вирішив, що тестувати буду ще з наявними в мене поличниками Rega Kyte першого покоління.
На щастя, мої перестороги не виправдалися, принаймні більшою мірою. Все-таки TPA3255 це модуль, що може як слід “вдуть” колонкам, навіть підлоговим. Звісно, я точно не стану радити WiiM Amp до набагато дорожчих підлогових АС, його основне призначення це поличники, особливо в форматі трифонику. “Фідель“, який коштує десь разів в 6 дорожче, а важить більше разів в 9, дозволяє акустиці “дихати” на повні груди, дістаючи помітно більше інформації з нижніх частот та будуючи розкішну сцену. Але і WiiM є за що похвалити.
WiiM Amp робить рівно те, що і потрібно від рішення, яке претендує на перший вибір у форматі бюджетного стерео — як перший за чергою, так і перший в принципі. Він звучить майже рівно, тонально нейтрально те без намагання видати щось, що можна буде назвати “почерком”, чи “фірмовим звуком”. Мій досвід з бюджетним Marantz, який при всіх своїх плюсах мав один не те що б мінус, але це впливало на загальний досвід користування. Мова як раз-таки про “фірмовий” звук. Традиційна марантцівська м’якість та оксамитовість в форматі бюджетного пристрою робила підсилювач вельми неуніверсальним.
Чому майже? WiiM Amp притаманний невеличкий “зсув” у бік середніх-верхніх частот. Скажімо так, якщо вам потрібно “м’ясо”, “м’язи” та вага — то WiiM скоріше за все здасться вам світлим та легковажним.
Щодо WiiM Amp я не маю жодних претензій стосовно його вміння відіграти будь-який жанр та передати певні патерни. Звісно, з поправкою на бюджет: він не звучить досконало, я не намагаюсь нікого обманути, але він однаково вправно працює як з ембієнт-джазом, так і з треш-металом. Він чудово передає динаміку Gunship, водночас на Soldiers of fortune тонко передає настрій композиції. Тонко — так. Витончено — ні. Ось тут проявляється вада обмеження бюджету: за такі дрібниці, які ще сильніше занурюють в атмосферу композиції, доводиться платити, іноді багато. Проте, WiiM Amp все ще лишається достатньо прозорим та інформативним. По цьому параметру він точно перевершує мого старого Марантца, особливо у роботі з басом.
Wiim Amp має збалансовану за побудовою сцену. Плюс тут вирішальний вплив матимуть акустична система та приміщення. В цілому це середня за шириною та глибиною сцена. Образи добре окреслені та локалізовані. Побудова вглиб теж здійснюється грамотно: перший та другий плани контрастні, проте проєкція глибини подається помірно. Тут хотілося б більшого, проте, порівнянні з ним поличники не факт, що дадуть таку глибину. А от додавання сабвуфера може трохи дати об’єму звучанню, факт. Є куди рухатися.
Я згадував про “фірмовий звук” Марантца не дарма. Його м’який та обхоплювальний бас робив його дуже сумнівним вибором для важкої чи просто швидкої динамічної музики. WiiM уникає цього: бас має приємно виражену чіткість, зібраність і гарний контроль. В Rubicon 6 басу більш ніж достатньо, і якщо підсилювач має акцент чи це закладено у запис, вони це покажуть, і тут вже підсилювачу треба показати вміння контролювати цей бас. На диво, WiiM Amp добре справляється: удару не бракує артикуляції, “розпад” теж стриманий, можливо, це трохи впливає на сприйняття витонченості звуку, про яки я писав, але це дозволяє уникнути набагато більш суттєвого аспекту, а саме надмірної змазаності та відсутності чіткої фактури.
Удар достатньо швидкий та хвиський, має приємну вагу та артикульований. Вага передається помірковано: з одного боку вона достатня для того, щоб підсилювач не втрачав реалістичності у передачі тембру та відтворенні у нашій уяві музичного образу, з іншого він не намагається додати трохи більше, щоб змусити акустики заспівати на повну міць. Саме бас та величина образів — це те, де я одразу відчув даунгрейд після “фіделя”. Наочний приклад “добре” проти “класно”. Але, камон, WiiM Amp свою ціну відпрацьовує на 100%, а згадуючи його функціонал, на 120%.
WiiM глибину також дає, проте, нижньому басу дещо бракує ваги, основна енергія подачі концентрується десь в районі середини. В цілому це очікувана і нормальна подача для пристрою з бюджетного сегмента: з одного боку це забезпечує чудову динаміку, з іншого дозволяє уникнути ймовірних технічних огріхів від спроможності підсилювача контролювати нижні НЧ. Тут я зауважу ще на одному, навіть на двох моментах.
Перше – WiiM Amp в 90% випадках буде підключатися до поличної акустики, яка нижні НЧ не те щоб дуже класно відтворює. Принаймні, у порівнянному ціновому діапазоні. Друге — це вихід на сабвуфер. Додаток WiiM Home дає змогу тонко налаштувати тандем акустики та сабвуфера, що дасть змогу прокачати ваші НЧ дуже помітно.
Дуже качовий трек. За рахунок динамічних акцентованих НЧ, які як раз лягають у привабливий WiiM діапазон, та гітари, яка звучить без обробки та водночас доволі низько. WiiM Amp добре окреслює вокал – в результаті “фокус” композиції не губиться, а планомірно переходить з ритм-партії, чергуючись між ударними та гітарами, на вокал. Однак, момент, відмічений на початку розділу, теж дещо помітний: гітари та вокал все ж таки більш енергійні та блискучі, ніж бочка та бас.
Супер атмосферний трек. WiiM Amp справляється з передачею атмосфери, чудово працює з ритмом. WiiM дійсно швидкий підсилювач з чудовою динамікою, а як для своєї ціни, то і відмінною. Синт-біт чіткий та зібраний, що трохи відбивається на масивності. Вона непогана, підсилювач не навалює ваги, граючи більш збалансовано в цьому плані.
Що по середнім? WiiM тут показує непогану динаміку: як в макро, так і в мікро, як для свого бюджету доволі впевнено працюючи з відтворенням деталей. Подача середніх частот енергійна та схильна до яскравості, тому якщо ваша акустика сама по собі яскрава, то враховуйте це також. Не кажу, що це за замовчуванням, але може бути трохи пікантно на ВСЧ.
СЧ діапазон можна схарактеризувати як жвавий. Звук тяжіє скорше до категорії світлого, тілесність тут не підкреслюється жодним чином. Відповідно, до дуже поміркованої масивності можна додати також помірну сатурацію. WiiM не краде тембральне наповнення звуку, він відкрито та прозоро відтворює особливості та характер кожного інструменту. Але не очікуйте від нього густоти, щільності, насиченості. Це — лагер, не ІПА, тим більше не портер.
Тому СЧ WiiM Amp по собі лишили дуалістичне враження. З одного боку, це вельми грайливі та бадьорі СЧ, з іншого за ширмою окресленості та артикуляції певних інтонацій, як правило, спрямованих вгору, приховується черв’ячок сприйняття звуку як натурального. Не пойміть неправильно, від WiiM Amp не тхне синтетикою. Він розмінює густоту на більшу прозорість (більшу у своєму сегменті), тому його важко охрестити “аналоговим” чи “наднатуральним”. Тут все добре. Але не більше.
В цілому — це зауваження не стільки про якість, скільки про характер. Маю невелику колекцію японського джазу 70-х (і майже нічого з цього нема на стрімінгах), і на ньому особливо помітна різниця в характері між “фіделем” та WiiM’om. Звісно, це виносячи за дужки різницю в класі. Мова саме про характер.
Те саме стосується і вокалу. Ясно, з невеликою порцією intimacy, але дуже виважено в плані тілесності та дотичності. Вокал, як і середні, не обділені увагою, побудова вашого фокуса відбувається саме з акцентом на область СЧ та вокалу, зокрема. Ясно, чітко, з непоганою окресленістю.
Але є і плюси. Цей патерн додає відчуття технічності. Що вже себе показало файно на іншому жанрі: мені сподобалось, як WiiM “перетравив” Cowboys from Hell Пантери. Від чудово працює на полі агресії та швидкості й не має яскраво виражених проблем з роздільною здатністю. Згадуючи, як мій 6006 грав Reign in blood… Як би його поставити проти WiiM, це було б не дуеллю, це було б вбивство.
Культовий для трип-хопу альбом Джошуа Девіса, більш відомого як DJ Shadow. Окрім культового статусу для жанру, який народжувався як раз тоді, коли цей альбом виходив, він відомий ще й тим, що на 100% створений… із семплів. Причому, сам Девіс є завзятим колекціонером аналогових носіїв, відповідно, альбом зібраний з аналогових семплів. Це дає його звучанню густоту, теплоту та щільність. WiiM Amp не має складнощів з передачею особливостей характеру саунду. Єдине, ці патерни не є настільки яскраво виражені. Проте, це не змінює сприйняття запису і враження від нього.
Я вже згадував про альбом Pantera, щоправда, інший. Але до прикладу взяв саме цю композицію. Pantera для мене це в першу чергу Дамбег Даррелл і його шалені рифи. Якщо ви слухаєте метал, то WiiM Amp буде чудовим вибором — гітари окреслені, звучання рельєфне, динамічне. WiiM не має жодних проблем з відтворенням агресії, він добре зберігає структурованість подачі та зібраність. Там, де непотрібна плавність, він її не пропонує. Взагалі подібні записи особливо гарно вдаються Wiim Amp.
Тут ситуація приблизно як з середніми частотами. Не все райдужно, але й не все погано. А згадуючи про цінник та мішок функціональності, то й взагалі-то добре.
Кількісно і, головне, якісно WiiM Amp показує непогану продуктивність на верхніх частотах. Нижні, скажімо так, основні ВЧ подаються з гарним презенсом: тарілочки шиплять, як треба, з передачею характеру інструменту, удари по струнах теж окреслені та почувають себе впевнено на тлі дещо акцентованих СЧ. А про дзвіночки та різні тамбурини я взагалі мовчу. WiiM достатньо збалансовано будує простір в контексті тонального балансу. ВЧ не губляться, але й не висунуті вперед, як середні частоти. Тут також прослідковується послідовна ставка на акустику певних цінових рубежів: не всі недорогі поличники мають стрічковий твіттер (ну, за виключенням прекрасних Airpulse!) та дійсно гарні ВЧ.
Дальні ВЧ. Ось тут моє розбещене вухо напружилось. Звісно, WiiM Amp їх відіграє, це сучасний пристрій, який відповідає часу. Лише хочу зауважити на деякому спрощені в цьому діапазоні. Звісно, це “плата” за бюджетність, та й, знов-таки, далеко не всі акустичні системи, які користувачі будуть використовувати з підсилювачем мають відповідну озброєність.
Видатний за якістю запис, який не насичений при цьому верхніми частотами. Дуже легко поринути в авдіофільський тріп, використовуючи зразкові джазові релізи, де тарілочки записані краще, ніж вони звучать насправді. Такі записи вимагають більш делікатного та ретельного пропрацювання і якісної роботи з тонкими нюансами. WiiM дає достатню продуктивність: з одного боку ви не втрачаєте інформативності, акустична гітара Ділана прекрасна в повноті діапазону, з іншого WiiM не поглиблюється у надра. Це в першу чергу помітно на насиченості реверберацій, але годі чекати від нього звучання високорівневого підсилювача, будемо чесними.
На перший погляд, може здатися, що я аж занадто суворий та посварив WiiM Amp просто, тому що він недорогий. “Зажрався” – подумали ви. Щодо останнього не буду сперечатися, а от щодо критики просто скажу вам, що всі уколи в його адресу — це лише моє небажання розповісти про Wiim Amp як про вбивцю всіх підсилювачів-комбайнів за будь-який прайс. Це не так. Це пристрій, який має свої сильні сторони, і чимало, але і має логічні та очікувані слабкі місця. Які ви можете і не намацати, тому що побудуєте з ним цілісну та збалансовану систему, а не мезальянс, як я, наприклад.
Через якість звуку, а також свого функціоналу, Wiim Amp на сьогодні є один з кращих пристроїв за свої гроші. Можна довго шукати й знайти ідеальну пару для вашої акустики в його бюджеті, особливо, якщо засукати рукава і спуститися у безодню хай-фаю 80-90-х років. Не спорю, якийсь умовний Onkyo 89 року може краще розрити ваші Monitor Audio. Але ви точно не зможете отримати той самий результат, не перевищивши бюджет, з урахуванням тих можливостей, які дає Wiim.
Відсутність фонокоректору — так, це мінус на тлі росту популярності програвачів вінілових платівок, особливо в лайфстайл сегменті. Але, по-перше, цей сегмент поголівно має вбудовані фонокоректори. По-друге, шоб шо? Wiim Amp все одно аналоговий сигнал пропускає через АЦП.
Тому головним чином можу закинути WIiM’y лише кілька суттєвих моментів, що можуть не зробити його вашим вибором номер один:
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Авторизуйтеся для отримання розширених можливостей