Вступ

HiFiMan HM-800 важко назвати типовим продуктом виробника. Останнім часом продукція HiFiMan чомусь нагадує мені кінематограф. Щойно вийде щось, що збере добру касу, знайдеться хтось, хто скаже, що нам теж такого треба. Різниця в тім, що коли це продовження в межах однієї франшизи чи кіностудії, то плагіатом не вважається.

Десь таким чином воно вийшло і тут. Подивитись на нові релізи – то і не розберешся без написів, хто там Ananda, а хто не зовсім. Звісно, я не маю на увазі, що всі універсальні рішення одразу погані. Ні. Проте треба вміти їх використовувати та перемішувати з чимось іншим, свіжим.

Взяти, наприклад, Campfire Audio. Там донедавна 70% навушників було виконано в однакових корпусах «під Андромеду». І що? І нічого, сприймається цілком нормально, адже головні відмінності всередині.
Що ж стосується Hifiman, то, схоже, вони зрозуміли, як це працює і не хочуть сильно щось змінювати.
Відтак наявність в їх асортименті чогось на кшталт героя сьогоднішнього огляду, HM-800 видається дещо дивним. Немов фільм від якогось іншого режисера, що знімав для цієї студії років так -надцять тому, а тут вирішив повернутись і показати, де ж власне зимують раки. І, що примітно, показав.

То що ж релізнули Hifiman? Новий свисток. Точніше – найменший в світі свисток на R2R в досить незвичному форматі. Маю зізнатись, спершу я гадав, що вони таки остаточно з’їхали з глузду. Але обміркувавши їх ідею тверезо, я лиш дивуюсь, чому це зробили тільки вони і до такого ніхто інший не прийшов раніше. Ну тобто як не здогадався – здогадались, проте реалізували інакше. Але про це пізніше.

Взагалі технологія R2R переживає відродження, і до неї встигли долучитись навіть ті, хто (мабуть) ріс на продуктах HiFiMan. Можливо, навіть на тих самих мультибітних плеєрах. Відтак, зараз рішення в новому форматі але на старій технології – це для мене щось схоже на своєрідне бажання повернутись до витоків.
Втім, про все по черзі.

Пака та аксесуари

HiFiMan HM-800

Дещо двозначна назва розділу з огляду на те, що сам HM-800 – і є аксесуар.
Проте почнемо традиційно, з коробки. Як можна впізнати продукцію компанії, не звертаючи уваги на написи і маркування? Правильно, за розміром коробки.
Колись у мене був на огляді плеєр компанії, R2R2k. Постачався він у великій коробці, але сам плеєр ледь більший за Hiby R3.

Так от тут схожа історія. З тієї лиш відмінністю, що у випадку плеєра то були ще квіточки. Компанія Hifiman – один з найвпертіших світових перевізників повітря.

Немалого розміру коробка на кришці має малюнок того самого пристрою. І, чесне слово, я собі не уявляв справжній розмір пристрою. Коли в спеках знайти 4х2х1 см, то це сприймається як абстрактні цифри. Тобто є розуміння, що це мало, але камон. Смартфони зараз аналогічної товщини, наприклад.

Так от, під кришкою великої коробки на підставці нас зустрічає самотній кейс. Кругла чорна шайбочка з логотипом компанії. Такий можна було побачити раніше в комплекті IEM компанії.
І, як ви вже, мабуть, здогадались, пристрій нас чекає всередині.

HiFiMan HM-800

Не очікував я того, що він буде наскільки малим. Тобто, для розуміння, – переважну більшість простору там займають кабелі. Я навмисно приводжу тут фото пристрою в цьому чохлі. І надалі також буде ще кілька фото для розуміння масштабу. Девайс справді максимально компактний.

Дизайн, ергономіка і наповнення

Багато свистків розміром завдячують слоту коннектора для навушників. Тобто самих мікросхем, які працюють і видають звук, а по дорозі ще встигають щось з ним зробити, там не так багато. Тож були б ці коннектори меншими, був би меншим і сам свисток. Мабуть. Відтак я собі думаю, що корисний об’єм пристрою тут приблизно такий самий, як і в декого з конкурентів.

Але, важливо розуміти, що це R2R, тобто резистивна матриця. Вона є набором резисторів (що і відображає назва), розпаяних за певною схемою. Їм потрібна-таки певна площа щоб розташуватися, та й підсилювачу вона теж не завадить. Словом, якщо подумати, скільки всього має зробити цей пристрій, та ще й якісно, то і справді диву даєшся, що він наскільки мініатюрний.

В компанії також це зрозуміли і вирішили зробити форм-фактор пристрою трохи не таким, як у всіх. Які свистки найпоширеніші?

Як правило, вони мають вигляд адаптера на 3.5 з USB-C (іноді Lightning або USB-A) з коротеньким кабелем. Тобто, він носиться він в кишені, або безпосередньо на спинці джерела – як правило, смартфона. Тож він цілком здатен обтирати корпус пристрою не тільки на спинці, а й з боку екрану, і навіть посмикувати коннектор, у який увімкнений. Не те щоб дуже зручно, погодьтесь. В мені ще живі спогади з тих часів, коли перехідники на 3.5 були обов’язковими, бо смартфони ще не мали такого виходу.

Чи є виключення? Так. Девайси на кшталт бездротових ресиверів, тощо. Як правило, пристрій кладуть в кишеню сорочки або пристібають на такому рівні. DD Audio та FiiO навіть кабелі зробили такі – довжиною 50 см.

Недолік тут очевидний. Багатьох і так дратують масивні Y-сплітери на кабелі, а тут навіть якщо його нема, то на його місці висить чимала штуковина з батарейкою і дисплеєм.

Мене, наприклад, навіть масивні сплітери дратують, адже кабель повинен бути ергономічним.
Інженери Hifiman подумали і вирішили, що кабель для навушників не мусить бути цілісним. Тож такий компактний ЦАПик цілком може замінити цей сплітер.

HiFiMan HM-800

Так і зробили. До джерела він підключається за допомогою USB кабеля, а для виходу на навушники в комплекті передбачено аж 3 компактних змінних пари кабелів довжиною сантиметрів 20.

Як правило, ресивери або ЦАПи мають вихід стандарту 3.5, 2.5 або 4.4. Тобто, типового для підключення навушників. В HM-800 натомість вирішили використати MMCX.

Отже, до пристрою додається 3 пари кабелів. Кожна з одного боку термінована MMCX на вхід. А для підключення навушників є 3 варіанти – MMCX, 2 pin 0.78 та 2 pin 0.75. За наявністю останнього можна зрозуміти, в якому старому світі живуть HiFiMan.

Звісно, хтось скаже, що такі коннектори негативно впливають на звук, але по-перше, пристрій для портативного використання. По-друге, MMCX замість 3.5 чи іншого – не те щоб така велика різниця. Навряд чи її буде чути при портативному використанні. Зате від пристрою до навушників справжнє балансне підключення, два незалежних коннектори і два незалежних провідники. Без жодних компромісів.

Отже, зовні пристрій справді схожий на такий собі спліттер. Пласка металева плашка. На аверсі – логотип R2R, на реверсі – назва моделі, HM-800.

З одного торця – USB-C. Як і буває в подібних випадках, неглибоко втоплений в корпус. Тобто якщо зазвичай стандартний кабель сідає в сокет повністю, то тут штекер трохи стирчить з корпусу. Хотілося б посадити його глибше на міліметрів 3. Але ні, так має бути.

HiFiMan HM-800

MMCX розʼєми розташовані досить близько. Якщо робити кастомні кабелі (ну що ж ми, не аудіофіли?), то великі коннектори туди можуть не поміститись.

Нештатний бонус від їх використання – кабель вільно крутиться, тож не буде перекручуватися і плутатись.

HiFiMan HM-800 не має жодних індикаторів чи елементів керування. Тож чи йде сигнал і яка його розрядність можна дізнатись тільки по тому, чи є звук в навушниках. Ну і по температурі пристрою. На важких записах він трохи гріється. При моєму тесті це було не дуже помітно, але все ж було. Приблизно на стільки, щоб можна було відрізнити, що це тепліше за кімнатну температуру.

Звук HM-800

Що стосується звуку, то HiFiMan приготували мультибіт так, як того і можна було від них очікувати. Коли знати, що це R2R, то певні звукові закономірності здаються не випадковими, а навіть очікуваними. Проте, варто зауважити, вони не перемудрили, хоча звук і вийшов частково передбачуваним.

Отож, перш за все, звук досить аналоговий і емоційний. Пристрій не акцентує який-небудь фрагмент діапазону, але підкреслює розмірність інструментів і дає їм трохи жирку та тепла. Це робить більш проникливим і переконливим звучання практично будь-якого жанру.

Сцена HM-800 неширока і навіть має схильність до компактності. Не те щоб вокал дуже «в обличчя», але, як і очікують зазвичай від мультибіту, все ж має досить напору, тепла, тіла і м’ясця. Саме тому емоції він передає чудово, хоча і дає трохи більше фори чоловікам або ж низькому вокалу загалом. Не те щоб високий від того звучав погано – просто він трохи нейтральніше, трохи далі, і, як наслідок, коли запис містить класичний дует такого штибу, то на чиєму боці емоції, ні для кого не секрет.

Звичайно, коли йдеться про масштабні епічні полотна, то, мабуть, це не зовсім той підхід, якого б хотілося. Проте все ж варто зазначити, що переважно така подача добре слугує підкресленню емоцій, не дуже огрубляючи і схематизуючи їх.

HiFiMan HM-800

Знову ж, не можна сказати, що HM-800 – це пристрій, який ставиться до запису з максимальною уважністю. Він має свій характер і не те щоб дуже соромиться його проявляти. Просто це той випадок, коли харизма персонажів витягує навіть не дуже звивистий сюжет.

Отож, детальність не викручена на максимум, макро також – хороший баланс з виразною серединкою та вагомим басом. Як в глибину, так і в висоту діапазон частот не дивує, але впевнено лишається на тому рівні, щоб яких-небудь недоліків помітно особливо не було.

Серед особливостей звучання є певна зернистість. Вона схожа на те, що буває на фото або в подібних ефектах графічних редакторів. Це додає рельєфу навіть в цілісних полотнах, при цьому не дуже порушуючи ту саму цілісність. До того ж, це створює певну виразність, трохи акцентуючи контраст.

Додайте до цього схильність до інтимної побудови сцени, трохи причесані верхи – і можна мати загальне уявлення про звук HM-800.

Серед негативних моментів одразу маю сказати про шум.

Він не те щоб дуже великий, але присутній. Його помітність відрізняється залежно від того, чи є звук. Коли він є, шуму майже не чутно. Проте в особливо тихих фрагментах запису він все ж помітний. Більше того, як правило, такі фрагменти слугують хорошим показником динамічного діапазону, проте тут шум їх повністю з’їдає. І це, насправді, прикро.

Друга вада – коннектори тут не найякісніші. Іноді я помічав, що звук переривається під час руху. Стосувалось це виключно кабелів MMCX – 2 pin 0.78.

0.75 я не тестував, оскільки не маю таких навушників, а MMCX показали себе краще. Вони прокручувались, але звук не зникав.

HiFiMan HM-800

НИЗЬКІ ЧАСТОТИ

Досить цілісна подача, що точно не страждає анемічністю.

Мова не про акцент як такий, але розміри ударів трохи збільшені. Загалом звук зберігає достатню кількість ваги та тіла. Бас звучить виразно і дає музиці необхідне підґрунтя та панч.

Звісно, мова не про інфернальні глибини, але, будьмо чесними, цього і не вимагається. Традиційно передача низьких частот тут така, що більше уваги дістається мідбасові. Це досить добре звучить, не привертаючи уваги до недоліків у вигляді не найглибшого суббасу.

Серед мінусів HM-800 так само можна відмітити і невисоку варіативність ударних. Але це також не дуже привертає до себе увагу. Та і, чесно кажучи, залишається прерогативою пристроїв більш дорогої цінової категорії.

Достатньо того, що низькі частоти при своїй масивності все ще точні, не мажуть і добре контролюються, навіть враховуючи наявність жирку.

СЕРЕДИНА

Так само трохи жирку, а загалом – добрий здоровий баланс між мікро і макро. З хорошою, не надмірно підкресленою передачею обох аспектів. Тож зберігається необхідна цілісність і плавність, що дає органічність звучання. З іншого боку, все добре і з передачею нюансів запису. Тут мова не йде про препарування, а скоріше про ефектність і деяку схильність драматизувати, підкреслюючи емоції. Але все ж, звучить це переконливо.

Дрібка тепла і загальна манера передачі вокалу HM-800 трохи ближче до слухача дає змогу вигідно акцентувати емоції, тембр вокаліста, не загострюючи увагу на технічних аспектах виконання. Навіть якщо вокаліст технічно не досконалий, але харизматичний – це помітно.

ВЕРХИ

Основна увага зосереджена на нижній та середній частині. Ультрависоких тут очікувано не помітно. Разом з тим, є і невелике пом’якшення діапазону. Це дозволяє практично повністю уникнути різкості на високих, навіть якщо йдеться про не надто якісні записи.

Більшість компресії зосереджено як раз на верхах. Тож з цим пристроєм прослуховування Youtube Music чи ще яких-небудь інакших стрімінгів, що не MQA і вже скоро 10 років як обіцяють високу резолюцію офіційно не буде вважатись гріхом.

Щодо решти – та сама зернистість тут присутня. Отож детальність є, але мікро не підкреслюється надмірно. Звісно, особливості композиції передаються добре, вони помітні, але все ж більшість нюансів передається в контексті, а не відокремлено.

Відтак звук і тут зберігає достатньо цілісності та аналоговості. Її, звичайно, хочеться одразу і повністю приписати технології.

СЦЕНА

Мабуть, один з найсуперечливіших моментів.
Вона компактна.

HiFiMan HM-800

Навіть більше, буває відверто вузькою. І справа тут, звичайно, не в звичці до широкого роздутого звуку. Просто як правило компактна по ширині сцена будується не настільки вузько і обмежено. Її краї не відчуваються і, як наслідок, не тиснуть. Тут все навпаки, при чому навіть на навушниках, що загалом цим не страждають.

Звісно, ступінь того, наскільки це відчувається, залежить як від навушників, так і від запису. Але до таких несподіванок треба бути готовим.

Щодо решти, то глибина також не дуже велика. Що не те щоб погано, бо зберігає природні пропорції сцени.

Побудова сцени, як і можна очікувати, від середини. Вірніше, від соліста, як правило – вокаліста.
Трохи збільшені розміри образів інструментів мають добру взаємодію. Їх межі не дуже виразні, що очевидно. Але разом з тим, загальна цілісність та органічність звуку питань не викликає. Тож цілком має право на життя. Зізнаюсь, почерк подобається навіть мені, попри те, що переважно я не фанат саме такого тюнінгу.

Висновки

HiFiMan HM-800 – пристрій з цікавим форм-фактором, що цілком може бути чудовим варіантом для справді компактного, драйвового та емоційного аналогового портативу. Зручно, мінімалістично, стильно. Все, що треба для щастя.