Iriy, Irij or Vyriy is a mythical place in Slavic mythology where birds fly for the winter and souls go after death, sometimes identified with paradise. Snakes have their own iriy where they go for the winter which is located underground.

Wikipedia

Мій особистий досвід використання стаціонарної техніки не дуже багатий. Протягом багатьох років я здебільшого користувався портативними рішеннями: плеєрами та навушниками типу ІЕМ. Мало не єдиними накладними навушниками в моєму регулярному використанні були відомі Beyerdynamic DT1350, але для прослуховування музики вони використовувались рідко, в основному для роботи. Можливо, це було пов’язано з їхньою специфікою подачі (сухою, неприкрашеною, правдивою), а можливо тим фактом, що жоден плеєр не дозволяв їм звучати достатньо емоційно. Забігаючи наперед, саме завдяки творінню харківських інженерів я зміг оцінити неймовірний потенціал DT1350, і далеко не тільки їх…

Чому така назва мого огляду? Це експериментальна розробка Flux Lab, виготовлена на даний момент в кількості 20 екземплярів. Це пов’язано з доступністю певних комплектуючих, передусім ЦАП Asahi KASEI AK4399EQ. Дуже хочеться вірити, що продовженню бути.

На жаль, раніше я не мав можливості для прослуховування продукції українського бренду Flux Lab. Але зустрічав відгуки, що Flux Lab IRIY та Flux Lab IRIY Tube базуються на знятому з виробництва, уже легендарному попередньому флагману Flux Lab Solid One. Подібна інформація була озвучена від представників бренду та їх реселерів. Всі спрощення обумовлені функціоналом та потужністю підсилювача, а клас звучання незмінно високий.

Герой вашої уваги розроблений на базі транзистороної версії комбайну – Flux Lab IRIY, з декількома відмінностями:

  • гібридний підсилювач з вікористанням топової лампи PSVANE TUBE 12AU;
  • лінійний вихід ЦАП, роз’єми RCA;
  • перемикач low/high GAIN відсутній;
  • дещо більші габарити;
  • на верхній панелі вмонтована пластина з оргскла, з отворами для вентиляції (в Flux Lab IRIY використана лінза);
  • текстоліт чорного кольору, а не червоного;

КОМПЛЕКТАЦІЯ ТА ДИЗАЙН

Виробник максимально відповідально підійшов до пакування комбайну. Все надійно і ергономічно, комбайн разом з блоком живлення в ізолоновій броні. За цілісність покупки можна не переживати.

В комплект поставки крім комбайну включено: блок живлення (габаритний і дуже якісний лінійний біполярний, предмет гордості Flux Lab); знімна підставка для навушників разом з болтами та ключем для монтажу; якісний кабель живлення з поперечним перерізом 1мм та USB (Belkin). Все необхідне уже є в комплекті.

Корпус Flux Lab IRIY Tube складається з стального шасі та верхньої частини із дерева, з вставкою оргскла. Все зроблено надзвичайно якісно: підгонка деталей, якість фарбування, та й загалом рівень уваги до дрібниць дивує. Незвичним також було зустріти “некитайські” перемикачі (живлення та селектор входів). Це важко пояснити, хто мав справу з творіннями навіть дуже шанованих азіатських брендів – зрозуміє. Окремим пунктом хочу відзначити регулятор гучності. Використано 4-контактний Alps з приємним та благородним ходом. Навіть на найнижчому рівні регуляції розсинхронізація каналів чи паразитні призвуки не виявлені.

Варто додати, і це неодноразово я чув від представників Flux Lab, при розробці всіх продуктів інженери дотримуються власної парадигми “Естетика звучання”. Це має віддзеркалення передусім в якості та завершеності схемотехнічних рішень, підборі відповідних комплектуючих. Все зроблено для того, щоб володар пристрою не мав навіть найменшого бажання щось в ньому вдосконалювати, модифікувати. Стосується це також і вигляду виробу – як ззовні, так і зсередини.

Безпосередньо сам корпус комбайну є досить компактним, але й нелегким (2,6 кг). Блок живлення, про що вже писалось вище, також немаленький.

Загалом предмет огляду викликає надзвичайно хороше враження як дизайном, так і виконанням. Виникають думки придбати без прослуховування, зі мною не часто таке буває. На столі пристрій займає дуже невелику площу, та й місце для паркування повнорозмірів є в комплекті. А блок живлення буде й так під столом.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ

Комбайн IRIY Tube, або інакше кажучи, ЦАП+підсилювач, може функціонувати в 4-х режимах:

  1. Найбільш поширений, по суті цільовий – ЦАП+підсилювач.
  2. Режим чисто підсилювача (для декого це може бути дуже цікавим, тому що реалізація підсилювача тут дуже високого класу, та й характерний почерк лампового буферу багатьох не залишить байдужим).
  3. Чистий ЦАП, з виходом на інший підсилювач. Реалізація ЦАП-секції реалізована на рівні попереднього флагману Solid One, тому такий режим роботи справді може бути оправданим, особливо у випадку наявності окремого підсилювача з бажаними параметрами.
  4. Прикраса для робочого/журнального столу + підставка для улюблених навушників.

Для підключення навушників передбачені роз’єми типу XLR 4-pin і TRS 6.3 мм. Це зроблено для зручності комутації. Реалізовано виключно небалансний тип підключення. Для декого це може стати неприємним сюрпризом. На мій погляд, це зроблено з огляду на цільову аудиторію комбайну, і все є досить логічним. Власники топових ізодинам шукають техніку в зовсім інших цінових діапазонах, при цьому кожен елемент системи вибирається осмислено і довго, де головне – це звучання, а не “фішки”.

Внутрішня плата IRIY Tube (з офіційного сайту)

Можливості зміни режиму фільтра ЦАП не передбачено. Під час прослуховування навіть і думки про потрібність цього не виникало. Для роботи в системі macOs драйвера не потрібні. Натомість для Windows, як і в моєму випадку, виробник радить завантажити найсвіжішу версію USB драйвера від Amanero. ЦАП підтримує формати декодування сигналу 24bit/192kHz PCM та DSD64 (native decoding).

ЗВУК

Комбайн прослуховувався на рок музиці (Queen, Rammstein, Metallica, Nirvana і т.д.), опері, фолк та класичній музиці. Записи в форматі FLAC i WAV, DSD64. Для повноти експерименту прослуховувався контент з YouTube, та навіть в форматі MP3. Використовувався програвач jRiver MC 25, foobar2000 з усіма необхідними плагінами, драйвер в режимі ASIO в усіх випадках, крім YouTube.

Для оцінки якості звучання використовувались: ІЕМ Dita Brass 16 Ом; Beyerdynamic DT1350 80 Ом (у власному використанні); HiFiMan HE560 35 Ом; Audeze LCD-2F 70 Oм; Audeze LCD-XC 22 Oм. В усіх випадках підключення небалансне. Все написане нижче – суб’єктивні враження.

Стаціонарні рішення прийшли в моє життя зовсім недавно, і основним моїм комбайном протягом минулого року був Yulong DA8-II, іноді використовувався Yulong DA9 та Yulong ADA1 для тестів/ознайомлення. Багато разів слухав і думав придбати NuPrime DAC-10H (як особистий топ, референс), але постійно виникали різні стримуючі фактори для покупки. Вищеперелічені комбайни і стали своєрідною точкою відштовхування.

Враховуючи відсутність перемикача гейну, я б не дуже рекомендував купувати таку техніку для використання з внутріканальними навушниками (хіба що мова йде про екзотичні великоомні моделі). Дуже висока потужність на пару з ламповим буфером роблять досить відчутним фоновий шум на Dita Brass. Слухати можна, потенціал реалізується на 200%, але шум в паузах і незручність регулювання звуку неможливо не помічати під час експлуатації.

Якщо оцінювати реалізацію підсилювача Flux Lab IRIY Tube, з паспортними 1400 мВт х 2 @ 32 Ом, то я був дещо здивований. Підсилювач дуже потужний. Найтугіші з вищепереліченого списку HE560 ідеально розкрились при 25-30% ходу регулятора гучності. Контроль всіх частот ідеальний. Я не є фанатом цих навушників, але на IRIY Tube їх слухати було і приємно, і цікаво. Навіть на NuPrime DAC-10H HiFiMan так круто не звучали!
Але по питаннях сумісності дещо пізніше…

Першим враженням при прослуховуванні Flux Lab IRIY Tube було відчуття масштабності та натуральності. Було очікування теплоти звуку (беручи до уваги використання лампи), але воно не підтвердилось. Нейтральність, природність та сепарованість кожного образу. А також дуже багато “повітря”, простору. Якщо і є якісь нотки пом’якшення, то вони стосуються виключно середніх частот, і тільки у випадку записів не найкращої якості.

Що ж дає використання лампи в даному продукті Flux Lab? Зі слів виробника, це покращує віддачу низьких частот, а також додає відтворенню фонограми “повітря”, що знаходить відображення у надзвичайному об’ємі відтворюваного запису та багатстві обертонів. Я цілком погоджуюсь з даними тезами!

Швидкість і маса суббасу вражає навіть на ізодинамічних навушниках. Це при тому, що рівень їх не піднятий по відношенні до іншої частини АЧХ. В деяких швидкісних пасажах Metallica i Rammstein навіть виникло ледь вловиме відчуття зниження читабельності даного діапазону, але після певної адаптації це відчуття пройшло. Бас насправді фантастичний – і суббас, і мідбас. Але хочу зробити уточнення, що швидкісний метал я не слухаю.

Середній діапазон частот став для мене відкриттям в тому сенсі, що вони взагалі без піків та провалів, але при цьому тембри насичені, багаті. Все читається дуже легко, а відчуття прозорості не покидає ні на мить. При фокусуванні на якомусь інструменті, не кажучи про голос виконавця, вражає кількість інформації в конкретному місці поточно відтворюваного простору фонограми. І це все подається в природній спосіб, без лишньої агресії чи синтетично накрученого контрасту. Є ледь помітне відчуття плавності та текучості звуків. Спеціально виділеного вокалу на записах мною не було помічено, все референсно та правдиво. Якщо є сибілянти – ви їх також почуєте, пом’якшення не чекайте. Єдине ледь помітне згладжування середньої частини звукового діапазону помітно (в окремих випадках) на низькобітретних записах і сервісах типу Yuotube.

Навіть напишу, що такого багатства середнього діапазону мені ще не доводилось зустрічати. І в особистому рейтингу це однозначний топ.
Високі частоти, на мій погляд, еталонні. Дуже багато інформації, повітря; багатошаровість цього діапазону заворожує. Чудові затухання та природні атаки. Все правильно, реалістично, навіть – святково. Саме такого епітету хочеться вжити! Лишньої різкості, як і пом’якшення, немає в принципі. Приємним бонусом буде те, що на погано записаних фонограмах чи MP3 контенті все звучить досить непогано. Клас реалізації високих частот нагадав мені NuPrime DAC-10H, але суб’єктивно IRIY Tube мені більше до смаку.

Сцена. Ширша середнього, рекордно глибока. В основному даний параметр залежить від навушників та запису (це моє власне переконання). У випадку комбайну IRIY Tube особливо. Даний девайс точно не буде зменшувати сцену ваших Sennheiser HD800.

В питанні сумісності з різними навушниками мій висновки буде наступними:

  • характер подачі моніторів залишається незмінним;
  • всі навушники з списку продемонстрували максимум своїх можливостей;
  • даний комбайн не найкраще рішення для ІЕМ навушників;
  • моніторні моделі типу DT1350 демонструють особливо цікаві результати; я навіть не підозрював що в них настільки серйозний потенціал саме в прослуховуванні музики, а не просто роботі.

В питанні критичності до якості запису та мастерингу, комбо досить толерантний, тут не повинно бути жодних проблем. Якщо взяти на себе сміливість, та порівняти IRIY Tube з іншими комбайнами, з якими я маю можливість порівнювати, враження буде наступним.

Достойним конкурентом вважаю NuPrime 10H, але IRIY все одно подобається більше. На середніх частотах IRIY Tube демонструє більш переконливий результат.

Yulong DA8-II і Yulong DA9 поступаються по звуку та зручності досить відчутно. Хоча функціонал та дизайн DA9 багатьох може привернути на свою сторону.

Серед переліку протестованих навушників особистим фаворитом стала референсна модель від американського виробника Audeze LCD-XC. Незважаючи на закритість конструкції цих моніторів, сцена в них була найбільшою, інформації на всіх частотах теж було найбільше. Єдиною проблемою протягом декількох сеансів прослуховування було те, що я не міг зосередитись на аналізі даної зв’язки, просто слухав музику. Дану зв’язку я можу з чистою душею назвати особистим суб’єктивним End Game. Дуже поширене словосполучення зараз серед аудіофілів 😉

Команді Flux Lab можу тільки одне побажати: реалізувати IRIY Tube в массове виробництво. Його потенціал це виправдає. Такі речі роблять людей щасливішими.

Всім дякую за увагу!