ВСТУП

У чарівному фільмі Уеса Андерсона Королівство повного місяця є не менш чарівний саундтрек від Александра Деспла. І є там кілька композицій, об’єднаних однією музичною темою та темою кінематографічною. The Heroic Weather-Conditions of the Universe. Впевнений, ви пригладали “найсильнішу за останні роки бурю” та основну тему. Ось я подумки відтворював цю композицію в голові, коли у вівторок крізь завірюху продирався додому з роботи. А коли прийшов, то вдягнув Supermoon і увімкнув її. Так би мовити, закрити цей гештальт. 

Сподіваюсь, якщо ви не в курсі, про яке кіно йдеться, то ви вже додали його до списку на вечірній перегляд під смаколики. А зараз вони, тобто смаколики, також не завадять, тому що я збираюся розповісти про свій досвід з CA Supermoon. Однозначно, однією з кращих моделей, що мені траплялося слухати за останні місяці. 

Campfire Audio Supermoon

Про мою любов до CA (але без втрати здорового об’єктивізму) розповідати варто хіба що тим, хто завітав сюди, в блоги, вперше. І один з нещодавніх оглядів був саме про навушники портлендців – шалено дорогі та шалено смакові CA Trifecta

Supermoon я волів отримати на огляд, але в силу того, що останній рік все іде шкереберть, якось не сталося. І тут раптом вони все-таки потрапили до мене. І як же, курва, добре, що я не упустив цю можливість і познайомився з черговим цікавим та, головне, вдалим експериментом від Campfire Audio. 

Якщо Trifecta була цілковито унікальною лімітованою моделлю, то Supermoon має іншу особливість, або навіть півтори. По-перше, це перша магніпланарна модель в портфоліо орегонців, по-друге, це одна з небагатьох моделей, які перш за все випускаються в кастом-шелах. Колись в мене була на огляді кастом-версія Андромеди, Solstice, виконана в універсальному корпусі. Але її посадка – це було щось неймовірне. Найкраща посадка серед всіх моделей iem, що я мав на огляді і взагалі. Тюнінг був помітно більш лінійний відносно моїх, тоді ще, Andromeda v1. 

ПАКОВАННЯ ТА КОМПЛЕКТАЦІЯ

Коробка звична для CA останніх років. На титулі зображено стилізований місяць в стані супермісяця. Супермісяць – це той рідкий момент, коли новий місяць чи повний місяць співпадає з перигеєм. Перигей – це момент максимального наближення місяця до Землі. Лікнеп закінчено.

Отже, на обкладинці бачимо стилізований місяць в режимі берсерка, а всередині – звичну картонну коробку із зоряним небом над горами та лісом. Campfire же. В середині також не менш традиційний набір. Це кейс із еко-шкіри та штучного хутра в якості устілки, нагадує вінтажний гаманець чи щось на кшталт. Окрім нього збереженню ваших Supermoon сприятиме чохол для їх роздільного зберігання зі шнурком-затяжкою. Гадаю, продавай би їх Campfire Audio окремо, то вони заробляли б не менше, ніж на навушниках. 

Campfire Audio Supermoon

Також до складу комплекту входять аксессуари: серветка, інструмент для догляду, шість пар насадок (3 пари силіконових з широким вихлопом та 3 пари пінок), пін, чохол для аксесуарів. Звісно, кабель також покласти не забули. Але є нюанс. Кабель в комплекті – Smokie litz. Навіть не Super litz, хоча куди, як не до Supermoon, класти кабель з такою назвою. Ергонмоічно кабель чудовий, питань нема, і виглядає цілком нормально, але самі навушники вимагають, ні, ВИМАГАЮТЬ, значно більш якісного кабелю. Купуючи CA Supermoon, одразу плануйте до них щось якісне та витончене. Що? Слухайте, слухайте та обирайте.

Отже, комплект звичний, ні забрати, ні додати, хіба що стоковий кабель міг би бути хоча б рівня Solaris’івського літца. Не збідніли би. 

ДИЗАЙН І ЕРГОНОМІКА

Почнемо з того, що Supermoon в універсальному корпусі ви придбаєте тільки в реселлерів. На офіційному сайті для замовлення доступні тільки два варіанта кастомної версії, що відрізняються глибиною звуководу. Це суттєво відбивається на дизайні. Зовнішність навушників нагадує вже згадану модель Solstice, тільки вставка посередині фейсплейта – виконана з неіржавіючої сталі – має іншу форму і виглядає симпатичніше. 

Корпус цільнолитий з акрилу та лакований. Майже цілковито фейсплейт займає сталева пластина з хитрою геометричною формою, що є результатом перетину в просторі трьох площин. Відповідно вона має три грані перетину. Красиво. 

На одній з площин є гравірування у вигляді логотипа дарів смерті Campfire Audio. Ліва грань – це витягнутий компенсаційний отвір. Він доволі великий, як для IEM закритого типу, але не хвилюйтеся, звукоізоляція тут помітно вище середньої. 

Щодо посадки. Як і Solstice, і, я підозрюю, Equinox, посадка Supermoon – якщо не краща серед всіх універсальних внутрішньоканалок, то одна з найкращих. Дійсно – навушник не малий, але й не занадто великий і дуже добре “лягає” у вушну раковину. Довжина звуководу достатня, щоб навіть з комплектними силіконовими насадками досягти дійсно високого рівня комфорту без питань до тонального балансу чи ще чогось. Звуковод має великий отвір, причому, без жодного захисту. Рішення з одного боку мені зрозуміле. Будь-яка сіточка чи решітка, чи будь-що – по суті є фільтром, який ріже частоту і який треба врахувати, тюнінгуючи навушники. З іншого – цей отвір достатньо великий для безперешкодного потрапляння всередину навушника небажаних речей, наприклад, пилу, сірки, або навіть вологи. Тому користуємося дбайливо.

Campfire Audio Supermoon

Отже, дизайн цікавий. Стильний, привабливий і водночас технологічно-мінімалістичний. Посадка та комфорт – топ серд топів. Можна вставити навушники, пройти до роботи півгодини швидким кроком та жодного разу не поправити навушники. Отакої. Після Solaris – наче пересів з ВАЗ 2101 на Skoda Superb. Останні рятує тільки рівень звуку та мушля. Це про Solaris, не про ВАЗ – це відро вже ніщо не врятує.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОСОБЛИВОСТІ

У епоху домінування багатодрайверів, однодрайвені моделі виглядають як білі ворони. Вдвічі біліші вони, коли єдиний випромінювач, задіяний в навушнику, є магніпланарним. Так, Supermoon – це не перші внутрішньоканальні магніпланарні навушники, і навіть не другі. Але яка різниця, якими по ліку вони вийшли, якщо вони звучать краще за інших? Тут я роблю жирнючий дисклеймер. Це перші магніпланарні IEM, що я чув. Тому ця думка спирається на думку більш досвідчених в цьому питанні слухачів.

Отже, акустична модель Campfire Audio Supermoon базується на одному-єдиному планарному драйвері, достатньо великому для такого формату, а саме 14-міліметровому. Нетрадиційний тип випромінювача урівноважується традиційною акустичною камерою. 2-мікронна діафрагма у складі магніпланарного випромінювача інсталюється в спеціально розроблену для цією моделі акустичну камеру в середині шела навушників. Відповідно, камера “формує” звук драйвера на вході в отвір звуководу, звідки звук вже вільно та жваво (дуже жваво) транслюється у ваш слуховий канал.

Як правило, саунд-дизайнери (назвемо їх так, мені подобається таке визначення) Campfire Audio працювали з динамічними драйверами власної розробки та арматурами Knowles, зокрема кастомними. Історію з Bellsing у перших екземплярах золотих Solaris опустимо. Динамічний драйвер у більшості моделей був зроблений з ADLC, алмазоподібного вулеця. Тобто легкого як  графіт, але твердого як справжній алмаз. Мовою завзятих аудіофілів це перекладається як “швидкий та точний”. Проте, сама концепція динамічного випромінювача передбачає наявність певний викривлень в силу форми діафрагми, зокрема. Звісно, є способи їх зменшити або уникнути їх. Наприклад, використати берилій у матеріалі діафрагми або вдосконалювати конструктив підвісу. Тут – хто на що гаразд. 

Campfire Audio Supermoon

Арматури також при всіх своїх перевагах мають деякі недоліки. Ніщо у світі не ідеальне. Та й сама концепція багатодрайверності має один вагомий недолік – некогерентність звучання як окремих типів випромінювачів, так і самих випромінювачів як таких. Звісно, зараз це не відчутно так, як, скажімо, 5 років тому. Але все ж таки. 

Я не кажу, що магніпланарна технологія є ключем до того самого саунду. Але вона є цікавою альтернативою, що нівелює недоліки динамічного драйвера, використовуючи схожий принцип роботи, та багато в чому близька до чіткості та точності арматур, але без вічного пошуку проблеми резонансів. Так, є відкриті арматури, але хто їх зараз використовує? Fir Audio та 64 Audio?

Тому Supermoon задіює лише один драйвер – 14мм магніпланарний з товщиною плівки в 2 мікрони. Щодо магнітної системи виробник не поспішає ділитись інформацією, але хіба то настільки цікаво?

Щодо характеристик, тот тут, як завжди, нічого незрозуміло. Чутливість зазначено на рівні 94 дБ, що ДУЖЕ мало, але це не на 1мВт, а на 54 mVrs, тобто це 94 дБ звукового тиску на 54 мілі Вольта середньоквадратичної напруги. Але можу відмітити, що порівняно з Solaris гучності довелося додати помітно. Тобто вони більш вибагливі до джерела, хоч і не настільки, щоб портативне джерело з ними не впоралось, навіть якесь дуже портативне. Але свистки я б тут не розглядав, просто тому що ці навушники вимагають кращого, чесно. 

Виробник декларує частотний діапазон на рівні 5 Гц – 20 кГц, тут все ясно, і опір в 15,5 Ом. Ледь не забув, гнізда mmcx-коннекторів, як завжди, мають берилієве покриття. 

ЗВУК

І про головне. Головна фішка (насправді, їх декілька) Supermoon це те, як вони поєднують свій нейтральний тюнінг з agile-підходом до роботи з аудіофокусом. Supermoon позбавлені чітко виражених акцентів, а ті нечислені, що можна відмітити, зроблені настільки делікатно та обережно, що відчуваються лише як тонкі нотки смаку у стравах, приготовлених кухарями ресторанів, гідних мішленівських зірок. 

До таких кілер-фіч також я додав би невимушеність та легкість звучання. Під легкістю я маю на увазі не масу звуку – “масу” ноти чи вагомість образів – а саме звучання. Це щось схоже на те, як народжується звук в Stax’ах. Без натужності, без відчуття виконання РОБОТИ, без будь-якої думки про електродинамічні процеси, що відбуваються в твоїх вушних раковинах. Звук настільки живий, жвавий та прудкий, що ніби інснує як такий, сам по собі, без чіткої прив’язки до джерела чи іншого очевидного походження, яке можна було б пов’язати із зовнішнім впливом. 

Campfire Audio Supermoon

Тюнінг має невеликий, але відчутний акцент на НЧ, але здебільшого він робиться на найнижчі шари низьких частот, що межують з рівнем чутливості людського вуха. Те, як Supermoon “працюють” по всьому діапазону, особливо на самісіньких його краях, змушує мене думати навіть про недооціненість моделі, з огляду на ціну її та ціни конкурентів. А я так думаю, повірте, не часто.

Ця легкість та невимушеність, з якою навушники оперують звуковим сигналом, дають з одного боку чудову енергетику, не форсовану понад міри, але таку, що робить звучання більш живим, добре підкреслює ритм та загальну динаміку, не віддаючи перевагу ані мікро-, ані макродинаміці. Тут чудово витримано баланс.

СЦЕНА

Campfire Audio Supermoon мають прекрасно побудовану сцену. Вона наближається до максимальної по ширині, будується розкидиста та масштабна панорама, зацикленість на мікродеталях дозволяє співставно заповнювати цю панораму образами. 

Сцена ешелонована, глибока. Шари добре контрастовані, окреслені. Хатактер серденіх частот не дає підкреслити саме глибину, витягуючи сцену в цьому напрямку в традиційному стилі, але повірте, розшарування планів та звукова перспектива відтюнінговані в Supermoon прекрасно.

Образи подаються без гіпетрофізації. Це не Trifecta, де “все велике”, але тут і не “все мале”. Образи будуються, відштовхуючись від реалізму і натуральності у їхній передачі, зберігаючої пропорційність та співставність. Supermoon не намагаються грати у такий собі гротескний надреалізм, розраховуючи на неминучий вау-ефект. Але вони тим не менше, його досягають, хоч і роблять це іншим шляхом. Тим, як ці образи окреслюються, як передається їхній “шельф” та “рельєф”. Як чудово вони справляються з “блиском” та “світлом”. Вони не яскраві, ні, але вони не тяжіють в теплий бік, і дають скоріш тонально нейтральну картинку із добре збалансованим “балансом білого”. Трошки більш “холоду” та більше різкості на ВЧ, і вони стали б занадто холодні, неживі. Трохи більше тепла, і ми б прибили рівень емоцій та жвавості у їхньому звучанні, а вона, жвавість себто, тут дорого коштує. Скільки? А ви подивіться на сторінці продукту. 

Моя улюблена пісня з одного з найулюбленіших альбомів в принципі. Supermoon фантастично передають “атмосферний настрій” композиції – меланхолійну просторовість, синтезатори та драм машини нашаровуються, створюючи широку та ешелоновану картину, яка прекрасно сприймається як в цілому, так і шарами, один за одним. Прекрасна локалізація та позиціонування межують з чудовим відтворенням об’єму, в який вписані образи, а делікатно підкреслена емоційність створює відчуття живого звучання, а не бездушного відтворення копії.

Інший приклад – лайв від неперевершених Scott Bredlee’s Postmodern Jukebox. Трохи камерна атмосфера залу передана блискуче, як і локалізовано образи. Чіткість, з якою Supermoon окреслює сріблястою фарбою кожну деталь на чорному фоні – заворожує. 

НИЗЬКІ ЧАСТОТИ

Попри в цілому нейтральне налаштування сигнатури, CA Supermoon мають невеликий акцент на нижніх НЧ. Обережність, з якою було додано енергії цій частині діапазону, в купі з технічністю навушників та прекрасною прозорістю, дають інформативні НЧ з чудовим динамічним діапазоном. Те, як Supermoon відтворюють одночасно найтихіші та найгучніші звуки, на контрасті, є, хотів сказати, незрівнянним, але куди там – дуже переконливим. 

Магніпланарний випромінювач, окрім глибини та гарної протяжності, властивій класичному динамічному драйверу, дає ще дещо, а саме швидкість атак. Тут обидві частини транзієнтів реалізовані на всі сто – атаки дуже чіткі та окреслені, а післязвуччя гарно пропрацьовані, тривалі та чудово контрольовані. Саме контроль є однією з фішек Supermoon на НЧ.

Вже загадані кришталева прозорість та висока технічність у відтворенні мікродеталей, не виводячи їх на передній план, досягають результату у роботі Supernoon з передачею рельєфу, НЧ мають дуже чітку та тактильну, немов шрифт Брайля, текстуру. Водночас, вони не забувають про “тіло” звуку, без жодних питань передаючи фактуру. Оксамитовий характер НЧ, про які говорив Кен Бол, це не перебільшення, а факт. Звісно, це не такі пишні та мультипліковані НЧ, як, наприклад, в Trifecta та, особливо, Xenon 6, але їм не чужі об’єм, вага, естетика та емоційність. Взагалі, Supermoon вельми вільно себе почувають з емоційною складовою, драйву та емоцій достатньо, але навушники при цьому ведуть себе дуже гнучко. Де треба, вони беруть це в фокус, де не треба – не додають відчутної уваги. 

Campfire Audio Supermoon

Мід-бас не має настільки серйозного спаду, щоб не мати доброї контрастності відносно нижніх НЧ. В той час, як навушники прекрасно насичують уявну сцену високоякісним низькочастотним “гулом”, наповненим деталями та найтоншими нюансами, мід-бас робить те, що має – дає ритм, чітку структуру, динаміку. Дає кістки та м’язи, дає арматуру, дає бетон, дає фундамент. Відсутність підкреслених середніх НЧ добре позначається на якості самих НЧ, достатня динаміка та чіткість ритмічності посилюються делікатно насиченими ННЧ, де більш відчутний потенціал магніпланарного випромінювача. 

Композиція з нового альбома Алекса Тернера та Arctic Monkeys. Мене тут “зачепила” партія басу. Вона не висунута вперед, особливо в порівнянні з партіями вокалу та струн/синтезатору. Взагалі, другий реліз поспіль Тернера тягне кудись в бік лаунж-арт-барокко-поп-рока. Я не фанат AM, більш за все я люблю Humbug, і творчість виконавців сприймаю більше крізь призму принципу необхідності постійних змін та еволюції, тому останні релізи сприймаю без прив’язки до старих. Так от, партія басу після перших акордів відступає на другі плани, але при цьому лишається прекрасно “читабельною” та з відповідною передачею текстур. Бас великий, але з чітким розумінням балансу та тембральної ієрархії.

А ось тут бас дуже показовий. Він ДУЖЕ великий, він шикарно заповнює кожну шпаринку в об’ємі, відтвореному навушниками, композиція має приємну гармонійну динаміку. Нергал разом з Жеромом Ройтером створюють чудову композицію, з чарівною похмурою атмосферою, яку Supermoon з легкістю відтворюють, а бас тут виступає не окремою партією, з заданими параметрами, він тут не стільки функціональний додаток, скільки скелет, фундамент, фон. Потужний, щільний, густий, але без натяку на мутність чи бруд. Добре записано, добре відтворено.

СЕРЕДНІ ЧАСТОТИ

Середина, попри мої очікування, має приємну “товщину” нот, без надлишкової витонченості та крихткості звуку. Це насичені, протяжні, чудово деталізовані НЧ, з натуральним, живим, характером. Трошки тепла, достатня кількість маси, невеликий акцент на верхній середині – і маємо музикальні, емоційні і дуже уважні до мікронюансів середні частоти.

Завдяки використанню одного широкополосного випромінювача Supermoon мають зразковий “стик” на межі мід-басу та нижньої середини. Тут немає жодних ознак просадки чи втрати фокусу. Нижня середина щільна, насичена та має добру тактильність. 

Верхні СЧ трохи пікантні, вони “крадуть” трохи вашої уваги, завдяки чому навушники отримують ту саму порцію бонусної енергії, а макродинаміка посилених ННЧ урівноважується мікродинамікою верхньої середини. Це не в останню чергу досягається за рахунок детальності навушників, їхньої пластичності при роботі з сигналом та чутливості. 

Campfire Audio Supermoon

Вокал це, як на мене, візитівка середніх частот Supermoon. Він висунутий на передній план, але на загальний передній план, тобто на рівні з фокус-групою інструментів. Вокал з рештою образів, що перебувають у фокусі композиції, разом створюють потужний емоційно-музикальний кулак, від хвистких ударів якого вам перехоплює подих. Відповідно, емоційні вокалісти або вокалісти, хто має насичений тембр, або технічне та варіативне виконання, звучать неперевершено. Причому це стосується абсолютно всіх голосів і всіх статево-вікових груп. За рахунок вже згаданих пікатних ВСЧ більш високі голоси звучать ще вражаюче, емоційніше. Інтимність присутня, але вона дуже помірна. Supermoon більш роблять ставку на естетику виконання та технічність, ніж на зв’язку між слухачем та виконавцем. 

На Supermoon не тільки гарячі жінки можуть запалити своїм голосом та манерою виконання. Це вдається і австрійським чоловікам середнього віку. А може і не середнього, Нік Кейв поза часом. Навушники своєю прозорістю та чутливістю до найменшого звукового сигналу досягають того рівня передачі тембру, коли здається, що ваш пульс синхронізується з серцебиттям артиста. Тактильність та фізичність загалом вокалу також в порядку. Голос звучить натурально та, так би мовити, натуралістично. Бонус – прекрасно “прописана” сцена, підкреслена доданими ефектами реверберації та пост-еха.

Завдяки відмінним швидкості та роздільній здатності Supermoon не просто не пасують на агресивних жанрах, а й справляються з ними впевнено та переконливо. Швидкі барабанні партії, злі гітари, дісторшн та орверлоуд – це все про них, для них. Тут ми маємо як досконалу передачу технічної складової, саме виконання та творення, так і чудове відтворення агресії, динаміки та енергії композиції.

ВЕРХНІ ЧАСТОТИ

А ось тут цікаво. На ВЧ Supermoon поводять себе не так, як кращі представники моделей CA, де за верхній діапазон відповідають арматурні випромінювачі. Тут, мабуть доцільно порівняння з Solaris SE, де ВЧ найбільш детальні серед 4 версій, що мені доводилось оглядати. При цьому вони не настільки жорсткі та агресивні, як в золотих. Але “гостріші” за LE-версію.

Supermoon на цьому контрасті мають більш розслаблені та м’які ВЧ. Але тут треба обережно підбирати визначення, тому що ця різниця знаходиться у межах різниці SE- та LE-версій. Більш “спокійні” та плавні ВЧ набагато краще “пасують” тій невимушеності та легкості, з якою в принципі грають Supermoon. Тому я не знаю, чи це надтонкий мікро-тюнінг, чи це особилвість застосованого драйвера. Мабуть, і те, і інше, адже тюнінг робиться під ті самі особливості, чи не так?

ВЧ дуже швидкі, по-арматурному, чіткі та добре окреслені, однак, протяжність та плавність в них скоріш динамічні, з тією поправкою, що я б визначив контроль діапазону в Supermoon кращим. ВЧ за рахунок протяжності та пропрацювання обертонів насичені самі та забезпечують повітряність простору. Помірно великі образи в просторі – повітря багато та воно вільно рухається між та проміж, створюючи картинку постійного руху та круговерті. А це та сама чарівна динамічність та жвавість, притаманна далеко не всім навушникам верхнього цінового сегменту. Тому я не можу себе долучити до секти фанатів Xe6. 

Дальні ВЧ тут прекрасні. Знов-таки, фантастична робота магніпланарного драйвера дає прозорість та делікатність у тому, що стосується нюансів. Тому ВЧ насичені найдрібнішими деталями, які подаються дуже м’яко та витончено, тому дуже важливо “годувати” ці навушники не тільки якісними фонограмами, не понівечиними компресією, а й джерелом, яке вміє відігравати дальні ВЧ належним чином та має зразкове мікророзділення та макросепарацію. 

Вже згадана на цих сторінках композиція. Перкусія записана просто чарівно і відвторена – відповідно. Удар, основний тон та “розпад”. Особливо останній, протяжний, тривало-насичений. На коді взагалі відбувається справжнісінька магія з тим, як пропрацьовані самі звуки та їхня сепарація. Це рівень, перевершити який буде коштувати вам близько половини вартості навушників. 

Але не тільки аудіофільські витончені записи ми з вами слухаємо, погодьтеся. Дуже люблю цих представників жанру гаражного року. Цей дует із Техасу (але взагалі то хлопці з Торонтщини) завжди давали потужний саунд з доволі сирими, нестримними та живими ВЧ. Supermoon нещадні до цих “сирих” ВЧ, перкусія та верхні гітарні акорди звучать живо та енергійно, а “гаражність” запису підкреслена додатково. Іншими словами, треба просто домовитися з самим собою та не звертати увагу на такі дрібниці. Але це не порушує цілісність відтворення композиції. Динаміка, мелодика, ритм, гармонія – це все є, все передано відмінно. Як і технічна недосконалість. 

НА ОСТАНОК

Дуже радий, що не пропустив все таки цю модель. Не як оглядач, а в першу чергу, як аудіофіл. Тому що вона є без перебільшення визначною для Campfire Audio з точки зору технічного виконання і вкрай цікава суто звучанням. Більше того, я б назвав Supermoon моделлю по суті без конкурентів в цьому ціновому сегменті. З однією обмовкою. Якщо ви маєте кабель на заміну стоку. В іншому випадку доведеться додавати до вартості навушників бюджет на покупку гарного провідника.

Campfire Audio Supermoon

Supermoon – це майже Superman. Швидкі, потужні, можуть все. Вони дійсно вміють грати будь-який жанр та стиль, без перебору – оце трохи краще, оце трохи гірше, а ось я пас, а ось – залюбки. Вони просто беруть і грають, і роблять це так, що ви навіть на добре знайомих треках будете ловити себе на думці, що зараз по вашій спині бігають мурахи розміром зі слона. А як же Супермен без криптоніта? В Supermoon це стоковий кабель, який в цілому органічно виглядав би в комплекті умовних Vega/Dorado, а от в компанії з цими красенями він явно відчувається чужинцем. Гадаю, з Pure Silver Litz від тих самих Alo Audio був би чудовий тандем. Чом би вам не спробувати?