Помилка: Contact form не знайдена.
Аудіофіл-графоман
Команда Era in Ear
Незалежний аудіоексперт
Незалежний аудіофіл
Експерт з Hi-Fi та High-End напрямку
Адміністатор
Аудіофіл
Незалежна аудіоекспертка
Війна змінює все. Після вже ніколи не буде, як колись. Це зовсім інше сприйняття. Перехід в зовсім іншу систему цінностей. Де важливими стають базові потреби і вони не можуть ігноруватися.
Війна мобілізує. І справа не тільки в тому, що в нашу тероборону стоять черги, і тих, хто не має бойового досвіду чи служби в армії, просять навіть не займати. Справа в тім, що світ довго закривав очі на Україну.
Зараз, нарешті, очі відкрились. І, мені здається, такої підтримки не очікував ніхто. Ні російські агресори, ні світ. Ні сама Україна.
В сьогоднішній статті і піде мова про таку підтримку. Само собою, нам, аудіофілам, набагато ближча тема музики та всього цього заліза. Тож хтось, хто читатиме цей текст, може пригадати щось з улюбленого, переслухати. Пригадати, як було до війни. Переслухати улюблену музику, якщо має можливість та нагоду… Зрештою, просто бажання це робити.
Кожен з нас переживає це по-своєму. Я особисто не слухав нічого вже досить давно. І зміг повернутися до прослуховування музики як такої досить недавно. До того було не те що важко… Беззмістовно.
Усвідомлюючи, що навколо війна і будь-якої миті все, що ти робиш і все, чим ти живеш, може зникнути, розумієш, що сенсу в цьому зовсім небагато. Втім, життя триває. І що як не війна змусить усвідомити свою смертність. І те, що наше життя робить таким, як воно є, безліч саме цих, малих і на перший погляд не важливих і беззмістовних, речей.
Тож я сподіваюсь, що всі, хто це читає, в безпеці. І бажаю нам всім мирного неба над головою. Неба, а не стель підвалів, укриттів чи метро.
Зрештою, якщо вже Deezer та Spotify пішли з росіянського ринку, чого б не подражнити їх ще й цим. Та й з тамтешніми трендами явно щось треба робити.
Отже, можна довго говорити про те, який стосунок має музика та війна. Зрештою, для багатьох це політика. А вони ж такі аполітичні. Я питав одну свою аполітичну знайому з Харкова, чи облітають її будинок снаряди. Каже, що не облітають.
Не буду довго пояснювати, чому це все пов’язане. Як би кому цього не хотілося. Навіть якщо хтось у своїх піснях творить паралельну реальність, що не має жодного стосунку до буденного життя.
Я прихильник думки, що для того, щоб зрозуміти, треба знати контекст. Тому, звісно, важливі не тільки імена автора, але й його стосунок до того, що він робить. І як він це робить. Зрештою, часто саме контекст робить деякі речі видатними. І та сама музика The Beatles, Rolling Stones чи AC/DC зараз деким (включно зі мною) сприймається не інакше ніж звичайна собі поп-музика. До того ж не найцікавіша. Проте для свого часу це були такі ж піонери та ікони, як, скажімо, для мого, більш молодого покоління, гурти на кшталт Papa Roach, Linkin Park, Korn, Deftones, тощо. Мою любов до останніх легко відстежити по моїх оглядах і я її ніколи не приховував.
Втім, станом на тепер це все багатьма може так само сприйматись як якийсь анахронізм з огляду на те, що може і робить сучасна музика.
Не знаю, кому як, а мені особисто як українцю набагато приємніше слухати улюблену музику, знаючи, що її автор бодай приблизно знає, де та Україна. І він не ватник чи рашист, і йому не «какаяразніца».
Крім того, мій текст не має на меті перелічити взагалі всіх, хто так чи інакше підтримав Україну. Їх кількість збільшується щодня, як змінюється і характер підтримки.
Очевидно, що хтось робить добро тихо. Багато хто не афішує це. Для когось публічно це один коротенький пост, хоч за ним стоїть потужна волонтерська робота. Для когось все обмежується словами. Проте так чи інакше, підтримка від відомих людей не менш важлива, ніж від невідомих. Навіть в розрізі їх публічності. Отож, в цьому тексті я торкнусь лише публічної, видимої сторони підтримки музикантів та фірм, що є виробниками аудіоапаратури.
І, як співав Хливнюк разом з Pink Floyd, «а ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо». Втім, до них ми ще повернемося.
Отож, підтримка при цьому дуже різна. Для декого більше декларативна.
Дехто намагається вперто ігнорувати очевидне і заявляє, що він «внєпалітікі». А відтак робить, що і робив, скаржиться на що і скаржився. Часом доходить і до таких. Іншими шляхами, наприклад, через побутові речі, але доходить.
Для інших – це просто те, що не можна ігнорувати. І так чи інакше, потрібно висловитися. Справа навіть не в Україні, а в своєму іміджі. Свого часу так було і з вакцинацією, і з БЛМ, і з багатьма іншими речами. Треба зайняти і озвучити позицію. Не важливо, наскільки вона активна. А у випадку України все склалося просто. Або ти на боці правди і добра, або ти рашист. Тож фактично на боці України часто зрештою опиняються навіть ті, хто спершу висловлювався абстрактно, «проти війни».
І дуже багато медійних осіб так чи інакше цю позицію зайняли. Звісно, для когось це так і минуло на рівні хештегів #standwithukraine. При тому що жодного слова ні в інтерв’ю, ні в соцмережах так і не прозвучало.
Особливо смішно було, коли один з закордонних оглядачів, очевидно, не маючи зеленого уявлення, що до чого, підписав цим хештегом огляд на навушники від одного дуже відомого в Україні (і очевидно менше в світі) своєю проросійською, прорадянською і відверто антиукраїнською позицією виробника. Було б смішно, якби не було так сумно.
Втім, за кордоном він також відомий. Наприклад, своїми расистськими висловлюваннями, тощо.
Звичайно, зараз цей гаруспік (Verum Audio) перевзувся. Війна змусила навіть Усика з Ломаченком записатись в тероборону (і Добкіна прийняти сан), що вже говорити про менш відомих людей. Але інтернет все пам’ятає. Звісно, в нас побутує думка про християнське прощення і оце от все пропаговане папою римським, де можна роками робити купу всякої дичини, а потім один хороший вчинок все виправдовує, але…
Роками зневажати свою країну, вигідно прикриваючись нею лише в певні моменти, а потім просто мімікрувати під патріота, коли бути ватником вже зовсім не варіант – як мінімум, не найкращий вчинок. Навіть якщо продавати українцям зі знижкою. Словом, мені б хотілося, щоб культура кенцелінгу, якою б вона не була, мала певне місце і в Україні. Або принаймні щоб такого відспівав потім добкін. А то ж на лобі не написано.
Можливо, автор Verum Audio і справді дещо усвідомив і зрозумів цінність своєї країни. У всякому разі, на його сайті йдеться про різного роду підтримку. Навіть зі скріншотами, що підтверджують цю підтримку не лише на словах, але й фінансово. Побачимо, як буде далі. Хочеться вірити в краще.
Або ж можна також згадати, як Sennheiser вирішили підтримати Україну, випустивши на свої навушники HD25 синю і жовту амбушурку. Але обличчям кампанії обрали скандально відому жінку одіозного Сергія Лещенка, що після 2014 їздила на концерти до москви.
Менше з тим, є ряд виробників, що в той чи інший спосіб зовсім не символічно підтримали Україну та українців. Очевидно, перш за все тут варто згадати саме українських виробників.
Наприклад, Custom Audio Devices зменшили ціни на свою акустику, а всю виручку від продажу спрямовують на користь ЗСУ. Очевидно, дуже багато людей розуміють, що якщо бог існує, то зараз він носить форму ЗСУ. І люди жертвують багатьма речами, переказуючи гроші нашій армії. Бо саме вона зараз захищає нас всіх, роблячи можливими ці самі речі. Приємно, що і бізнес також це розуміє. І допомагає чим може.
Ambient Acoustics, в свою чергу, повністю змінили спеціалізацію і тепер роблять навушники з шумопоглинанням для наших бійців. Решту асортименту обіцяють оновити після війни. Що також досить несподіваний, але разом з тим, приємний крок від метрів українського кастомобудування.
Щодо фірм закордонних, але все ж трохи українських, то тут можна згадати Meze. Вони підтримали Україну, своїх партнерів з Rinaro та зупинили всі торгові відносини з країною-агресором.
Forza Audio Works висловили підтримку та переказали частину від своєї виручки на корись України.
Тут варто зазначити, що закордонні фірми та організації, як правило, співпрацюють з закордонними ж компаніями, що, як правило, опікуються біженцями. Людьми, що втратили житло, рідних та близьких. Не хочу знецінювати таку підтримку, вона теж дуже важлива. Проте варто розуміти, що це – наслідки. А причини – війна. І щоб бути ефективними, щоб захищати наших людей краще, нашим воїнам потрібна зброя та амуніція. Але кожен допомагає, як може. Надати прихисток, дах над головою, їжу та одяг – це та частинка комфорту, якою можуть поділитись майже всі. І моя щира подяка всім, хто може і робить це.
Unique Melody, в свою чергу, випустили спеціально для свого американського дистрибютора MusicTeck лімітовану версію своїх найбільш хітових моделей, Mest Mk2 та Mext в патріотичному синьо-жовтому кольорі з голубом миру. Обидві моделі випущені в кількості 10 пар, названі Love & Healing Edition, а вся виручка від їх продажу буде перерахована до Unicef, щоб допомогти жінкам та діям, що постраждали від російської агресії в Україні.
Польська фірма Lime Ears також висловила підтримку українцям.
Слова підтримки можна знайти на сторінках 64 Audio та Fir Audio. Вони також згадали, що їх засновники, брати Білоножки, з України.
Окремо хочу виділити Cayin та iBasso. Їх підтримка взагалі непублічна, але досить немала. І я дуже за неї вдячний.
Нарешті, не залишився байдужим також і Валентин Сергієнко, який нехай і не виробник апаратури, але робить прекрасні шкіряні аксесуари для неї під власним брендом Valentinum.
Щодо музики, то насправді виконавців, що підтримали Україну дуже багато. Очевидно, я не маю на меті перелічити всіх. Згадаю лише декого з них. Проте показовий тут масштаб – це не маловідомі зірки, що прагнуть хвилинку уваги, а цілком собі метри. Крім того, важлива і поліжанровість. Тобто, це не андеграунд чи один жанр, що використовує більш-менш усталений підхід чи ідеологію. Важливо, що це люди з зовсім різним баченням світу та підходом до музики.
Madonna випустила дуже промовистий ролик на підтримку України, де прямо назвала путіна брехуном, а також зазначила, що він грубо порушив всі можливі договори про права людини та намагається стерти Україну з лиця землі. А також закликала допомогти гуманітарною допомогою та висловила слова підтримки. Важко з нею не погодитись.
Billie Eilish присвятила українцям пісню Your Power, а також поділилась кадрами з київського метро, що фактично перетворилось на бомбосховище, та попросила підтримати нашу країну через фонд Unicef.
Здається, всі знають, що Scorpions на концерті змінили текст свого хіта, викинувши звідти слова про москву. Натомість Клаус Майне заспівав рядки «послухай моє серце – воно говорить Україна». (Now listen to my Heart, it says Ukrainia). Гітарист гурту в цьому виступі використовував гітару в синьо-жовтому кольорі. Ну і так, назва нашої країни для багатьох все ще досить незвична, тож чути в їх зверненнях Ukrainia – не те щоб велика рідкість.
Що стосується згаданої історії Pink Floyd та Девіда Гілмора, то вони були з Україною від самого початку. Спершу було оголошено, що всі записи Гілмора та Pink Floyd з 1978 року будуть видалені зі всіх стрімінгових сервісів для росії та білорусі. А потім і самі стрімінгові сервіси залишили цей ринок. Не думаю, що країна під піратським прапором (який між іншим на всякого рівня змагання демонструвати також заборонено) дуже від того буде плакати, але певних незручностей це все-таки завдасть. Ну і головне – питання моралі. Зрештою, як і багато інших речей, це можна сприймати хоча б як символічний жест.
Андрій Хливнюк, як і багато музикантів з проукраїнською позицією, вступив до лав ЗСУ. І невдовзі на порожньому Майдані Незалежності заспівав куплет з народної пісні «Ой у лузі червона калина».
Пісню вважають повстанською, оскільки вона набула значної популярності після Першої світової війни, в часи Визвольних змагань українського народу, а також стала гімном Українських січових стрільців.
Проте вона має авторське походження. За однією з найімовірніших версій, її автором є Степан Чарнецький, відомий поет, директор та режисер українського театру «Руська бесіда», і створена вона була в 1914 році для театральної постановки трагедії Василя Пачовського «Серце Руїни» про Гетьмана Петра Дорошенка. В свою чергу, інші джерела приписують авторство самому Пачовському.
Однак в своїх спогадах Чарнецький говорить, що в перших постановках була інша пісня, а «Червона калина» з’явилась згодом, через 2 роки, в 1914му. Її текст заснований на фрагменті народної пісні «Розлилися круті бережечки», який поет літературно доопрацював, привівши його до більшої відповідності темі вистави. До того ж, він наполягав на авторстві музики, але не слів. І вже в цьому вигляді, з цією піснею, постановка здобула більшого визнання, а згодом сама пісня вийшла за її межі.
Тим не менше, відео виконання Хливнюком «Червоної калини» стало вірусним.
Невдовзі після того з’явилась інформація, що Андрій отримав поранення від мінометного обстрілу. Коли він перебував в шпиталі, з ним зв’язався Девід Гілмор. Насправді вони вже виступали разом раніше на благодійному концерті в 2015 році в білорусі, тож, мабуть, були знайомі.
Але сам факт такої розмови вже був немалим фактом підтримки. А оскільки потім з’явилось відео та пісня, яку назвали Hey Hey Rise Up, можна припустити, що, серед іншого, розмова була і про це.
Також Девід пізніше зазначав, що навмисно використав Пінк Флойд як бренд, що має більшу вагу, ніж його сольне ім’я, після того, як його колега по гурту Нік Мейсон погодився долучитись до виконання. Його барабани прикрашені малюнками Марії Примаченко. (Її музей, на жаль, був знищений обстрілами. Картини художниці тривалий час вважали втраченими, але згодом стало відомо, що охоронець музею та його дружина, помітивши займання музею, під обстрілами все ж змогли винести полотна майстрині.) До запису долучились сесійні музиканти – Нітін Шоні та басист Гі Пратт. А сама партія гітари Гілмора була створена під впливом голосу Андрія.
В фінальному записі використаний семпл голосу Хливнюка. А кліп на пісню має також фрагменти оригінального запису, послання гурту про підтримку, а також численні кадри українського спротиву загарбникам, руйнувань, розлук та акцій на підтримку України в усьому світі.
Крім того, фінальний кадр з соняшником є прямою відсилкою до фрази жінки з Генічеська, яка рекомендувала окупантові хоча б взяти насіння в кишені, щоб коли він перетвориться на добриво, в родючій українській землі проросли соняшники. Невеликий фрагмент відео є і в самому кліпі.
Пісня посіла перше місце в чартах iTunes в 25 країнах.
В свою чергу, Роджер Вотерс і раніше був відомий своєю достатньо ватною позицією, і, звісно, відмовився брати участь в записі. Щодо війни в Україні він використовує традиційний московський наратив – вона ніби то розв’язана Заходом. Він навіть не погребував в зверхній манері опублікувати листа від своєї шанувальниці з своєю відповіддю, де називав всіх навколо гангстерами, а полк Азов, що героїчно захищає Маріуполь, нацистами.
На противагу йому, Гілмор теж не так просто знає що і до чого. Його невістка з України. А її мама, в свою чергу, пережила обстріли в Харкові. На щастя, її вдалося досить швидко евакуювати.
Нарешті, сама пісня знову стала своєрідним символом сучасного спротиву. Її виконують як українські, так і закордонні артисти. На неї також роблять танці на підтримку, тощо. Наприклад, німецька співачка Марлен Маас зробила переклад та заспівала її з текстом чотирма мовами.
Не змогли залишитись осторонь і ще одні культові британці. Щоб підтримати Україну на благодійний концерт в Брістолі зберуться Portishead. Це воз’єднання перше для гурту за 7 років. В 6-годинному концерті також візьмуть участь Heavy Lungs, Idles, Billy Nomates, Katy J Person, Wilderman та Willie J Healey. Афішу для заходу створив ще один родоначальник тріп-хопу, Роберт Дель Найя з Massive Attack. Сама група також офіційно підтримала Україну. А Роберт також створив ще декілька плакатів на підтримку.
Але повернемось до концерту. Він буде розрахований на 1200 осіб, яких буде обрано випадковим чином серед тих, хто придбав квитки. Той, хто не матиме змогу відвідати концерт наживо отримає доступ до онлайн трансляції. Кошти з концерту перерахують фонду War Child.
Інші ікони хард-року, група Deep Purple, також підтримала Україну. Вони зазначили, що зазвичай є аполітичною групою, та зараз не час залишатись осторонь. Учасники гурту поділились своїми спогадами, пов’язаними з Україною, а також повернули автограф дмітрію мєдвєдєву, який отримали від нього в 2011 році. (До речі, саме при його «демократичному» президенстві свого часу відбувалась окупація територій Грузії.)
Зокрема, вокаліст гурту Ян Гіллан зауважив «якщо висловитись зараз означає більше ніколи не побачити наших російських друзів, то для нас це велика жертва. Але це ніщо порівняно з тим, що ми більше ніколи не побачимо наших українських друзів, яких вбивають, щоб задовольнити амбіції російського лідера.»
Ні для кого не секрет і потужна підтримка наших братів поляків. Я особисто стикався з нею не раз, коли навіть дуже побіжно знайомі мені люди писали, як і чим вони можуть допомогти, що треба і куди відправляти.
В свою чергу, коли мова про важку музику, напевно, одним з найвідоміших гуртів є Behemoth. Їх вокаліст, Nergal, завжди вирізнявся прогресивними поглядами. Як людина з широким світоглядом та відкритим серцем, він був з Україною з перших днів повномасштабного вторгнення. І звісно, тут не обійшлося словами і заявами. Він не боїться висловлювати свою позицію в соцмережах, прямо заявляючи що путін є сучасним гітлером. І потрібно підтримувати українців в їх прагненні на захист своєї суверенної території.
І він також збирає кошти та закуповує для українських воїнів американські шоломи та бронежилети. Одне з відео на цю тему він цілком резонно завершив фразою – можу я, можете і ви. І, знаючи на що здатна наша волонтерка, його слова не викликають сумнівів.
Висловив підтримку українцям також і колега Нергала по гурту Me and That Man Джон Портер.
А щодо волонтерки, переважно медичного спрямування, то її неодноразово особисто привозив як на гуманітарні, так і на військові цілі, і продовжує збирати, наприклад, гітарист Machine Head Wacław (Vogg) Kiełtyka. Він також поляк і, очевидно, трохи українець. Кожен, хто допомагає Україні, є трохи українцем.
Стінг заявив, що більше не буде виступати для російських олігархів, натомість заспівав для українців. А також поширив реквізити для допомоги українцям, зазначивши, що вона неодмінно надійде тим, хто справді цього потребує.
Джон Бон Джові на концерті також підтримав Україну, закликавши до того самого, та присвятив пісню «We don’t run», що символізує боротьбу українців проти росіян.
Серед музикантів, що принаймні публічно висловились на підтримку України, і досі досить ватні Rammstein. А їх вокаліст Тіль Ліндеман навіть допомагав в з розселенням переселенців, зустрічаючи їх в берлінському метро.
А басист гурту перераховуватиме на користь України всі гроші, виручені з продажу сигнатурних бас-гітар.
Том Оделл був одним з перших, хто зіграв на вокзалі для українських біженців. Також, звичайно, він скасував майбутні заплановані концерти на росії.
U2 випустили на підтримку України кліп.
Нещодавно до когорти артистів, що записали дует з українськими зірками, долучився і Ед Ширан. Нещодавно Антитіла обережно тізерили загадкову співпрацю. як виявилось, з Тарасом зв’язались представники Еда Ширана.
Ще 29 березня Ед зіграв благодійний концерт на підтримку України. Тарас, в свою чергу, щиро подякував за таку підтримку та повідомив, що вони також готові взяти участь в концерті. Щоправда, гратимуть Антитіла в Києві. Бо наші хлопці сталеві, і вони нічого не бояться.
Тож подібна співпраця стала скоріше закономірною. Пісня є рімейком 2Step з останнього альбому британця. Свою партію Тарас заспівав українською, а на відео він в військовій формі, адже є службовцем ЗСУ і захищає Україну не лише словами, але і на полі бою.
Кліп, в свою чергу, поєднує кадри з мирного життя, порівнюючи їх з тим, що доводиться переживати українцям. Раптова евакуація – по суті втеча. Кадри зі зруйнованих будівель, в тому числі маріупольського драмтеатру.
Порушив мовчання також і син Джона Леннона, Джуліан, виконавши на підтримку України славнозвісну батькову Imagine. Хоч раніше заявляв, що вона не буде виконуватись до кінця світу. Що ж, важко не погодитись з його логікою. Війна – це кінець світу для дуже і дуже багатьох.
Патті Сміт, хрещена мама панк-року, переклала та заспівала Гімн України англійською, щоб більше людей знали, про що він, значивши, що її дуже зворушили слова.
Tesseract, в свою чергу, випустили сингл «Відростати/Regrowth», весь прибуток від якого буде надісланий постраждалим від агресії українцям.
Крім того, дуже багато метал-артистів так чи інакше висловились на підтримку України та українського народу.
Наприклад, Cult of Luna, Kreator, Apocalyptica, Metallica, Korn, Nightwish, Decapitated.
Також можна згадати Ozzy та Sharon Osbourne, Kai Loebbert (Rage), Blaze Bayley (Blaze, ex-Iron Maiden), Ricky Warwick, Doro Pesh, Don Dokken, Mia Winter Wallace (Abbath, Nervosa), Marek Pajak (Vader), Pauk Di`Anno (ex-Iron Maiden), Zel (Ancient), Emma Zoldan (Sirenia), Niklas Sandin (Katatonia), Sascha Gerstner (Helloween), Dirk Schlachter (Gamma Ray).
При цьому Оззі та Шерон в зверненні повідомили, що готові надати свій будинок для біженців.
В свою чергу, Bruno (Hypnos) також наголосив, що це не політика, це війна, знищення міст та вбивства людей це не про політику і не про спецоперацію, це війна. Відеозвернення артист записав в футболці з зображенням козака.
Багато музикантів закінчували свої звернення традиційним «Слава Україні!». А Aires Pereira (з Moonspell) і почав звернення словами «слава хороброму українському народові».
Solstafir поділились кадрами з ще мирного Києва від липня 2016 року, та словами підтримки, а також закликали підтримувати Україну.
Євген Гудзь, засновник та вокаліст Gogol Bordello, записав не лише звернення до українців (до речі, у нього чудова українська, що й не дивно), вказавши реквізити для допомоги, але і кілька пісень українською. Зокрема, одна з них носить промовисту назву «Тероборона».
Серед інших зірок, які підтримали Україну, є досить багато і популярних артистів першої величини. Майлі Сайрус, Шер, Селін Діон, Кріс Рок, Демі Ловато, Кеті Перрі, Ріта Ора, Лана Дель Рей, Елтон Джон, Armin van Buuren, Imagine Dragons, Green Day, RHCP, Radiohead, Tame Impala, Papa Roach, та багато інших.
The Weeknd теж підтримав Україну. Він також випустив кліп, який заборонив до трансляції на росії.
Queen запустили показ свого концерту з Полом Роджерсом в Харкові в 2008 році, супроводивши трансляцію збором коштів.
Крім того, можна згадати і Джареда Лето, Х’ю Лорі та Девіда Лінча (так, він теж може і в музику). В свою чергу, не можна назвати співаком Ді Капріо, але 10 мільйонів на ЗСУ – це 10 мільйонів на ЗСУ.
Взагалі, тут як українці, так і закордонні та вітчизняні музиканти підтримують, як можуть. Для когось це власний мерч чи інша подібна продукція з національним мотивом, частина з прибутку від якого іде на ЗСУ. Наприклад, так роблять деякі мої знайомі художники, ілюстратори, майстри тату, тощо. Вони надають право на використання своїх артів в будь-яких цілях, якщо частина прибутку іде на ЗСУ.
Примітно, що навіть Jinjer, які були (і напевно лишаються) повністю ватними, тепер продають футболки в національних кольорах. В якійсь мірі, це стало одним з найпоширеніших способів підтримки. Продаж різноманітного мерчу, що буде приємний покупцям в Україні чи за кордоном, з перерахуванням певних сум власне українцям. Чи то на ЗСУ, чи то на гуманітарні цілі. Таких прикладів досить багато. Серед груп, що поширюють такий мерч, наприклад, Nightwish, Epica, тощо.
Крім того, футболки випустили The Cure. Там національні кольори підкріплені цитатою з пісні Lovesong – «however far away I will always love you» – як далеко я б не був, я завжди любитиму тебе.
Гроші, виручені з продажу, передадуть організації ООН, що займається допомогою біженцям.
Ще одна не менш культова група Sonic Youth, також випустила футболку на підтримку. А всі виручені з неї гроші підуть організації «Лікарі без кордонів».
Slowdive, піонери шугейзу, також випустили футболку з логотипом групи. Також можна згадати мерч груп Dinosaur Jr., PUP, The Acacia Strain, бренд одягу Олівера Сайкса з Bring me the Horizon та інші.
Також важливим і цілком логічним та закономірним методом допомоги для артистів є благодійні концерти. Якщо коротко, то все відбувається як і зазвичай, просто виручені кошти ідуть на ті чи інші потреби. Крім згаданого концерту Portishead такі концерти влаштовує багато виконавців. Серед українських, напевно, найвідоміший такий – це виступ Джамали перед відбором на Євробачення в Німеччині, де вона змогла зібрати таким чином близько 67 мільйонів євро.
Також українські телеканали влаштовували подібний телемарафон Save Ukraine, в якому крім виступів політиків з різних країн, також взяли участь багато українських виконавців. Наприклад, The Hardkiss, Jamala, Latexfauna, Go_A, Alyona Alyona, Dakh Daughters, Tvorchi, Тіна Кароль, Океан Ельзи, ДахаБраха, Антитіла, Один в Каное. (Останні, до речі, нещодавно анонсували благодійний тур Європою для збору коштів.)
Серед закордонних артистів – Sting, BrainStorm, Within Temptation, Fatboy Slim, Nino Katamadze, Bastille, Salvador Sobral, Beissoul & Einus, Idina Menzel та інші.
Океан Ельзи також зіграли благодійний великодній концерт, що супроводжувався збором коштів. Крім того, нещодавно вони випустили кілька пісень на підтримку України.
Святослав Вакарчук активно подорожує країною, висвітлюючи ті чи інші події, підтримуючи людей своїм співом, а також активно волонтерить, збираючи гроші на різні цілі та доставляючи необхідну допомогу на військові та гуманітарні потреби. Звичайно, він робить це як самостійно, так і спільно. Наприклад, нещодавно він підписав своє худі від бренду Авіації Галичини, яке потім продали з аукціону.
В Тростянці на Сумщині традиційно відбувається концерт Схід Рок. Цього року він відбудеться онлайн, а виручені гроші будуть використані для жителів міста для закупівлі гуманітарної допомоги. Місто було під рашистською окупацією і зазнало значних руйнувань. До заходу вже долучились The Hardkiss, Антитіла, Без обмежень, ВВ, Тартак, Pianoбой, Скрябін, Сергій Бабкін та Bahroma.
Лейбл Season of Mist також підтримує Україну. Зокрема, перераховує всі гроші, отримані від продажу альбомів Somali Yacht Club та Drudkh, а також деяких інших артистів.
Також ведуть як активну інформаційну, так і волонтерську діяльність, наприклад, українці 1914, Motanka та німецький гурт Kanonenfieber. Останні випустили присвячену Україні пісню, а також дуже промовистий кліп з кадрами українського спротиву.
В свою чергу, відомий фестиваль Файне Місто тепер також збирає гроші для допомоги нашій армії. Зокрема в одну з критичних точок, для батальйону Азов.
Крім вже згаданих вітчизняних артистів не можу не згадати Сергія Жадана. Він дуже добре допомагає на волонтерському фронті як в рідному Харкові, так і по всій Україні.
Займається і волонтеркою, і просвітницькою діяльністю і, наприклад, Ірена Карпа. Закордонними виступами серед інших допомагає збирати гроші Орест Лютий.
При цьому важливо зазначити і інший бік – російські артисти. Що робити?
Відмовитись. Тільки так. Не важливо, що вони «наші». Не важливо, що вони можуть підтримувати Україну. Як, скажімо, Земфіра, Oxxymiron , Noize MC, Монеточка, Борис Гребенщиков або Face.
Звісно, їх позиція важлива. Перш за все для внутрішнього ринку. Бо це приклад що можна і так. Вони збирають гроші на допомогу українським переселенцям та біженцям, дітям, що постраждали від війни. І це, звичайно, теж добре.
Погано те, що як правило, всі вони зареєстровані в росії. Тобто податки вони платять там. Отже, виходить ситуація, коли Оксі чи хтось інший з одного боку збирає гроші для біженців, говорить, що він проти війни. Записує відео чи повідомлення де називає все своїми словами. Але з іншого – продовжує платити податки, якими фінансує ракети і снаряди, що потік цих самих біженців створюють. Або не створюють, бо багато людей і вмирають.
Жорстко? Можливо. Та чомусь я не можу собі уявити, щоб в часи Другої світової армія Британії чи Америки слухала, скажімо, Ганса Альберса. А він був на той час одним з топових співаків та акторів Німеччини і навіть зберіг своє становище після війни.
Не можу уявити, щоб хтось під бомбами та обстрілами слухав про те, що їм, російським артистам, не все одно, і водночас залишався частиною цього культурного простору.
Бо культурний фронт – він теж частина війни.
Тож набагато краще послухати щось українське. Або щось з того майже безкінечного списку не російських артистів, що підтримують українців та Україну. Таким чином ми навіть такими речами допомагаємо своїй країні.
Шлях до перемоги непростий. Але ми пройдемо його повністю. Кожен з нас робить все, що може. Хтось публічно, хтось непублічно. Але всі ми зараз воїни. Хтось на фронті, хтось подає патрони в тилу. Але у нас є спільна ціль. І ми її досягнемо. Все буде Україна!
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Авторизуйтеся для отримання розширених можливостей